Питання: «У мене є актуальним питання про припинення сімейних відносин. Скільки коштує подати заяву на розлучення? »- 03.6.15
Відповідь: По-перше, необхідно відзначити, що розірвання шлюбу (розлучення) може здійснюватися в судовому та «позасудовому» порядку.
Так, відповідне рішення приймає орган державної реєстрації актів цивільного стану (званий в побуті «ЗАГС») якщо подружжя не має неповнолітніх дітей і шлюб розривається за їх обопільною згодою (необхідне одночасне дотримання обох умов).
Рішення про розлучення подружжя приймає суд в разі, якщо у них є неповнолітня дитина, а також в разі, якщо один з подружжя не згоден з розірванням шлюбу (ст.ст. 106, 109, 110 Сімейного кодексу України).
Сума, яку необхідно сплатити при розірванні шлюбу, залежить від зазначених вище варіантів розлучення.
Відповідно до підпункту "б" пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93 за реєстрацію розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей (тобто «ЗАГС -ом»), сплачується державне мито в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 гривень 50 копійок).
За подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» оплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243 гривні 60 копійок).
Разом тим, необхідно врахувати, що 22 травня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», згідно з яким сума судового збору, що сплачується за подачу позовної заяви про розлучення (розірвання шлюбу), була збільшена вдвічі і з 01 вересня 2015 року становитиме 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (тобто 487 гривень 20 копійок) (UPD: в 2017 році - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто: з 01 січня - 640 грн., з 01 травня - 673,6 рн., з 01 грудня - 704,8 грн.).
Також, відзначимо, що зазначеним вище законодавством передбачені пільги з оплати відповідних платежів, а саме: категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита ( стаття 4 Декрету ) І судового збору ( стаття 5 Закону ).
Крім того, слід мати на увазі, що відповідно до ст.82 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не більше ніж до прийняття судового рішення у справі.
інші відповіді