Права людини в Республіці Білорусь. Права людини.

  1. Мітки поточного запису:

Тема 6: права людини в Республіці Білорусь.
1. Правовий статус людини і громадянина (поняття прав, свобод, гарантій, обов'язків).
2. Особисті права та обов'язки громадян Республіки Білорусь. (ст.24-33). Обов'язки - ст.52-57.
3. Політичні права і обов'язки челвоека. (Ст.34-40)
4. Соціально-економічні права і обов'язки людини. (41-51)
5. Конституційні гарантії. (Ст.26,27,59-62)
6. Громадянство: поняття, способи набуття та припинення.
7. Громадянство дітей при зміні громадянства батьків.
8. Порядок розгляду питань, пов'язаних з громадянством.
9. Іноземні громадяни та їх статус.
10. Правовий статус біженців.
2 Вони є невідчужуваними і належать кожному від народження. Це такі права і свободи, які необхідні для охорони життя, свободи, гідності людини як особистості. Основним особистим правом людини є право на життя.
До особистих прав відноситься право на недоторканність і гідність особистості. Конституція встановлює, що ніхто не дол ¬ жен зазнавати тортур, насильству, іншому жорстокому або такому, що принижує людську гідність, поводженню чи покаранню. Ніхто не може бути без добровільної згоди піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Недоторканність особистості як особиста сво¬бода полягає в тому, що ніхто не має права насильно обмежити свободу людини розпоряджатися в рамках закону своїми діями, поль¬зоваться свободою пересування. Ніхто не може бути заарештований, взяттю під варту і утримання під вартою інакше, як на основа¬ніі судового рішень. Значне місце в системі особистих прав і свобод займають права на недоторканність житла (ст.29), приватного життя (ст.28), таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень (ст.28). Гарантія недоторканності житла означа¬ет, що ніхто не має права без законної підстави увійти в житло, а також залишатися в ньому проти волі що у ньому осіб.
Важливою формою свободи особистості є свобода пересування (ст. 30): кожен, хто законно перебуває на території РБ, має право вільно пересуватися, вибирати місце перебування і проживання.
До особистих прав і свобод належить право визначати і вказувати свою національну приналежність (ст.50), свобода совісті і вероіспо-відання (ст.31), свобода думки і слова.
Обов'язки - це конституційно закріплені та охоронювані правовою відповідальністю вимоги, які пред'яв¬ляют людині і громадянину і пов'язані з необхідністю його участі в забезпеченні інтересів суспільства, держави, інших громадян.
Найважливіша обов'язок громадянина - дотримання Конституції і за-конів (ст.50). Дотримання Конституції і законів означає, що своєю деятель¬ностью і способом життя людина повинна сприяти практичній реа¬лізаціі принципів Конституції і положень чинного законодав-ства.
Згідно ст.53 кожен зобов'язаний поважати гідність, права, свободи, законні інтереси інших осіб.
У Конституції закріплюється обов'язок кожного зберігати природу і навколишнє середовище, дбайливо ставитися до природних багатств (ст. 55).
Конституція закріпила обов'язок кожного платити законно установ-лені податки і збори (ст.56). Цей обов'язок кожної людини і громадянина в колишніх конституціях не закріплює, а була конституція-Онно закріплена з переходом країни до ринкової економіки. Закон встановлює для громадян диференційовані ставки податків, тим самим держава прагне до того, щоб збалансувати доходи різних категорій населення - зменшити розрив доходів високо- і нізкооплачі ваемих категорій.
Кожен зобов'язаний берегти історико-культурне, духовне спадщина і дру-Гії національні цінності (ст. 54).
У ст. 57 Конституції закріплено, що захист Батьківщини є боргом і обов'язком громадянина РБ. Громадянин РБ несе військову службу відповідно до закону «Про військовий обов'язок і військову службу», ко-торий визначає умови проходження військової служби в лавах ВООР-дені сил РБ, порядок призову, пільги за призовом, терміни служби, умови її проходження та ін.
Ст. 58- ніхто не може бути примушуючи до виконання обов'язків
Ст. 60 гарантія прав і свобод: кожному гарантується захист його прав і свобод компетентним, незалежним і безстороннім судом в опреде¬ленние законом терміни.
3 Політичні права, свободи та обов'язки громадян РБ.
Найбільш загальним, що об'єднує всі інші політичні права і сво-боди є право брати участь в управлінні справами держави (ст.37). Розглядається право здійснюється в різних формах як безпосереднім-ного, так і через представників. Безпосередніми формами явля¬ются участь громадян у референдумі, а також реалізація їх права ізбі¬рать і бути обраними до органів державної влади та органи мест¬ного самоврядування. Участь громадян в управлінні справами держави здійснюється також шляхом їх впливу на діяльність представи-них органів усіх рівнів - своїх депутатів.
Громадяни РБ мають рівний доступ до державної служби (ст.39) відповідно до своїх здібностей та професійної підготовки. При вступі на державну службу і при її проходженні не допускається встановлення яких би то не було прямих або непрямих обмежень чи переваг залежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця жі¬тельства, ставлення до релігії, переконань, належності до громадськості-ним об'єднанням.
Конституційно закріплено право громадян звертатися особисто, а також направляти індивідуальні та колективні звернення до державних органів та органів місцевого самоврядування (ст.40). Залежно від змісту звернення громадян можуть бути у вигляді заяви, скарги чи пропозиції.
Право на об'єднання (ст. 36) .. Громадська об'едіне¬ніе - добровільне, самоврядні, некомерційне формування, соз¬данное з ініціативи громадян, що об'єдналися на основі спільності ін¬тересов для реалізації спільних цілей, вказаних у статуті громадського об'єднання. За територією дії розрізняють об'єднання міжнародні, республіканські місцеві ..
Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги і демонстрації, пікеті¬рованіе (ст.35).
4. Економічні, соціально-культурні права, свободи і обов'язки громадян РБ.

Найважливіше місце в системі соціально-економічних прав і свобод займає право приватної власності (ст.13). Право на працю - ст.41. Держава забороняє примусову працю, створює умови для повної зайнятості населення; визнає право на індивідуальні та колективні трудові спори, включаючи право на страйк; стверджує право на захист від безробіття. Право на відпочинок (ст. 43): встановлення 40-годинного робочого тижня, вихідних і святкових днів, оплачуваної щорічної відпустки і т.д.
У ст. 32 Конституції закріплена загальна норма про те, що шлюб, сім'я, материнство і, батьківство та дитинство перебувають під захистом держави. Дана стаття визначає взаємні права батьків і дітей. Турбота про дітей, їхнє виховання - рівне право й обов'язок роді¬телей. Працездатні діти, які досягли 18 років, повинні піклуватися про непрацездатних батьків.
До числа соціально-економічних прав і свобод відноситься право на соціальне забезпечення за віком у разі хвороби, інвалідності, поте¬рі годувальника, для виховання дітей і в інших випадках, встановлених за¬коном (ст.47). Конституційно закріплюється право на житло (ст.48). Воно включає захист житла, заохочення органами державної влади та місцевого самоврядування житлового будівництва, безкоштовне або за доступну плату надання житла малозабезпеченим, іншим зазначеним у законі громадянам, які потребують ньому, з державних, муніципальних та інших житлових фондів. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу (ст.45)
Кожен має право на сприятливе навколишнє середовище (ст.46), До числа соціально-економічних прав і свобод відноситься право на освіту (ст.49). Реа¬лізація цього права дає можливість отримати загальноосвітню і професійну підготовку Відповідно до ст.51 Конституції кожному гарантується свобода літературної, художньої, наукової, технічної та інших видів творчості, викладання, право на участь у культурному житті і пользо¬ваніе установами культури, на доступ до культурних цінностей.

Ст.30 - см.. ПРО ПОРЯДОК ВИЇЗДУ З УКРАЇНИ І В'ЇЗДУ
ДО РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
від 2 червня 1993 № 2335-XII
(Відомості Верховної Ради Української РСР, 1993 г., № 22, ст.274) Закон від 24 липня 2002 № 134-З (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2002 г., № 87,2 / 883); В відношенні частини 2 статті 6 Закону см. Висновок Конституційного Суду Республіки Білорусь від 27 сентября2002 р № З-146/2002 (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2002 г., № 111, 6/340)]

6.

Закон Республіки Білорусь «Про громадянство Республіки Білорусь» від 1.08.2002 №136-З Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2002 г., №88, 2/885

Громадянство Республіки Білорусь - це стійкий правовий зв'язок людини з Республікою Білорусь, що виражається в сукупності їх взаємних прав, обов'язків і відповідальності, заснована на визнанні та повазі гідності, основних прав і свобод людини.
Громадянство Республіки Білорусь є невід'ємним атрибутом державного суверенітету Республіки Білорусь.
Стаття 3. Принципи громадянства Республіки Білорусь
Громадянство Республіки Білорусь грунтується на наступних принципах:
кожен має право на громадянство;
громадянство Республіки Білорусь є рівним для всіх громадян Республіки Білорусь незалежно від підстав його придбання;
громадянство Республіки Білорусь не може бути надано проти волі особи;
ніхто не може бути позбавлений громадянства Республіки Білорусь або права змінити громадянство;
Республіка Білорусь прагне до уникнення випадків без громадянства.
Стаття 5. Неприпустимість видачі громадянина Республіки Білорусь
іноземній державі
Громадянин Республіки Білорусь не може бути виданий іноземній державі, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Республіки Білорусь.
Стаття 6. Збереження громадянства Республіки Білорусь
Проживання громадянина Республіки Білорусь на території іноземної держави саме по собі не веде до втрати громадянства Республіки Білорусь.
Висновок або розірвання шлюбу громадянином Республіки Білорусь з громадянином іншої держави або особою без громадянства саме по собі не призводить до зміни громадянства подружжя.
Стаття 8. Громадяни Республіки Білорусь
Громадянами Республіки Білорусь є:
особи, які перебувають у громадянстві Республіки Білорусь на день набрання чинності цим Законом;
особи, які набули громадянство України відповідно до цього Закону.
Громадянами Республіки Білорусь за народженням визнаються особи, які народилися в межах сучасної території Республіки Білорусь, які були громадянами колишнього СРСР за народженням і отримали громадянство Республіки Білорусь до набрання чинності цим Законом.
Стаття 9. Іноземні громадяни та особи без громадянства
Іноземними громадянами в Республіці Білорусь визнаються особи, які не є громадянами Республіки Білорусь і мають докази свою належність до громадянства іншої держави.
Особами без громадянства в Республіці Білорусь визнаються особи, які не є громадянами Республіки Білорусь і не мають доказів своєї належності до громадянства іншої держави.
Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства на території Республіки Білорусь регулюється законодавством Республіки Білорусь.
Стаття 10. Документ, що підтверджує громадянство
Республіка Білорусь
Документом, що підтверджує громадянство Республіки Білорусь, є паспорт громадянина Республіки Білорусь або інший документ, що містить вказівка на громадянство Республіки Білорусь.
Стаття 11. Невизнання за громадянином Республіки Білорусь
приналежності до громадянства іноземної
держави
За особою, яка є громадянином Республіки Білорусь, не зізнається належність до громадянства іноземної держави, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Громадяни Республіки Білорусь, які мають також інше громадянство, не можуть на цій підставі бути обмежені в правах, ухилятися від виконання обов'язків або звільнятися від відповідальності, що випливають з громадянства України.

НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА І НАУКИ УКРАЇНИ
Стаття 12. Громадянство Республіки Білорусь купується:
за народженням;
в результаті прийому в громадянство Республіки Білорусь;
в порядку реєстрації;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Стаття 13. Набуття громадянства Республіки Білорусь за народженням: дитина набуває громадянство Республіки Білорусь за народженням, якщо на день народження дитини:
батьки (єдиний батько) дитини перебувають у громадянстві Республіки Білорусь, незалежно від місця народження дитини;
один з батьків дитини полягає у громадянство Республіки Білорусь, а другий є особою без громадянства, або визнаний безвісно відсутнім, або місце його перебування невідомо, незалежно від місця народження дитини;
один з батьків дитини полягає у громадянство Республіки Білорусь, а інший є іноземним громадянином, - за спільною заявою батьків незалежно від місця народження дитини. При відсутності такої заяви дитина набуває громадянство Республіки Білорусь, якщо інакше він став би особою без громадянства;
батьки (єдиний батько) дитини, які постійно проживають на території Республіки Білорусь, є особами без громадянства, за умови, що дитина народилася на території Республіки Білорусь;
батьки (єдиний батько) дитини, які постійно проживають на території Республіки Білорусь, є іноземними громадянами, за умови, що дитина народилася на території Республіки Білорусь, а держави, громадянами яких є його батьки, не надають йому свого громадянства.
Що знаходиться на території Республіки Білорусь дитина, батьки якої невідомі, стає громадянином Республіки Білорусь.

Стаття 14. Прийом до громадянства Республіки Білорусь
До громадянства Республіки Білорусь на підставі письмової заяви може бути прийнято будь-яка особа, яка досягла 18-річного віку, якщо воно:
бере на себе зобов'язання дотримуватися і поважати Конституцію Республіки Білорусь та інші акти законодавства Республіки Білорусь;
знає один з державних мов Республіки Білорусь в межах, необхідних для спілкування;
постійно проживає на території Республіки Білорусь протягом останніх семи років;
має законне джерело засобів існування;
не має громадянства, або втрачає громадянство іноземної держави в разі набуття громадянства Республіки Білорусь, або звернулося в повноважний орган іноземної держави з заявою про вихід з громадянства (відмову від громадянства) цієї держави, за винятком випадків, коли вихід (відмова) неможливий або його не можна обґрунтовано вимагати.
Особи, яких визнано біженцями в порядку, встановленому законодавством Республіки Білорусь, можуть бути прийняті до громадянства Республіки Білорусь після закінчення семи років після визнання їх біженцями і при дотриманні ними умов, передбачених абзацами другим, третім, п'ятим і шостим частини першої цієї статті.
Термін проживання, встановлений абзацом четвертим частини першої цієї статті, може бути скорочений або не застосовуватися зовсім для:
білорусів, а також осіб, які ідентифікують себе як білоруси, і їх нащадків (кревні родичі по прямій лінії: діти, онуки, правнуки), які народилися за межами сучасної території Республіки Білорусь;
осіб, які мають визначні заслуги перед Республікою Білорусь, високі досягнення в області науки, техніки, культури і спорту або володіють професією або кваліфікацією, що представляють державний інтерес для України;
осіб, які мали громадянство Республіки Білорусь або право на громадянство Республіки Білорусь, батьки (усиновлювачі) яких вибрали для них інше громадянство, відповідно до частини першої статті 23, статтею 26 та частиною четвертою статті 27 цього Закону;
осіб, які є іноземними громадянами або особами без громадянства, раніше перебували в громадянстві Республіки Білорусь.

Стаття 15. Набуття громадянство Республики Білорусь
в порядку реєстрації
Набути громадянство Республики Білорусь в порядку реєстрації могут:
особини, что перебувалі в громадянстві колишня СРСР, за умови, что смороду Народилися або Постійно проживали на территории Республики Білорусь до 12 листопада тисяча дев'ятсот дев'яносто-один року, а такоже подружжя таких осіб, что перебувалі в громадянстві колишня СРСР, и їх нащадки;
діти - за спільною заявою батьків, один з яких перебуває в громадянстві Республіки Білорусь, або за заявою одного з батьків, який перебуває в громадянство Республіки Білорусь, якщо місце знаходження другого з батьків, який є іноземним громадянином, невідомо, або за заявою єдиного батька, який перебуває в громадянство Республіка Білорусь;
діти, що знаходяться на території Республіки Білорусь, єдиний відомий батько або обидва батьки яких померли, позбавлені батьківських прав, відмовилися від виховання дитини або дали згоду на її усиновлення, визнані в судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми або померлими, а також недієздатні особи, над якими встановлено опіку чи піклування, - за заявою опікуна (піклувальника), погодженим з органом опіки та піклування.

Стаття 16. Підстави для відхилення заяви про придбання
громадянства Республіки Білорусь
Заява про набуття громадянства Республіки Білорусь відхиляється, якщо заявила про це особа:
засуджено за вчинення злочину проти миру і безпеки людства, військового злочину, злочину проти держави;
має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину на території Республіки Білорусь або за її межами, визнаного таким законодавством Республіки Білорусь;
є підозрюваним або обвинуваченим і щодо його здійснюється кримінальне переслідування в Республіці Білорусь, а також в іноземній державі за злочини, визнані такими законодавством Республіки Білорусь, - до винесення вироку чи іншого підсумкового рішення у справі;
засуджено і відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, - до закінчення терміну покарання;
депортувалося з Республіки Білорусь, - до закінчення терміну, що дозволяє відповідно до законодавства Республіки Білорусь повторно звертатися з проханням про в'їзд в Республіку Білорусь;
представило неправдиві відомості або підроблені документи ;
складається на військовій службі, службі в поліції, органах безпеки, юстиції чи інших державних органах іноземної держави.

ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА І НАУКИ УКРАЇНИ
Стаття 17 Громадянство Республіки Білорусь припиняється внаслідок:
1) виходу з громадянства Республіки Білорусь;
2) втрати громадянства Республіки Білорусь.

Стаття 18. Вихід з громадянства Республіки Білорусь
Вихід з громадянства Республіки Білорусь здійснюється в порядку, встановленому Президентом Республіки Білорусь, і при відсутності підстав, передбачених статтею 20 цього Закону.

Стаття 19. Втрата громадянства Республіки Білорусь
Громадянство Республіки Білорусь втрачається внаслідок надходження особи на військову службу, службу в поліцію, органи безпеки, юстиції або інші державні органи іноземної держави при відсутності підстав, передбачених статтею 20 цього Закону.

Стаття 20. Підстави для відмови в припиненні громадянства
Республіка Білорусь

Припинення громадянства Республіки Білорусь не допускається, якщо громадянин Республіки Білорусь:
є обвинуваченим або стосовно його є що вступив в законну силу і підлягає виконанню обвинувальний вирок суду;
має заборгованість по податках або інші непогашені борги і зобов'язання перед Республікою Білорусь, її юридичними та фізичними особами;
не має іншого громадянства або гарантій його придбання.

СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА І НАУКИ УКРАЇНИ

Стаття 21. Рішення про придбання або припинення громадянства Республіки Білорусь скасовується, якщо воно було прийнято на підставі поданих завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Стаття 22. Скасування рішення про придбання або припинення громадянства Республіки Білорусь проводиться Президентом Республіки Білорусь або уповноваженим ним органом, який прийняв це рішення.
Скасування рішення з питань громадянства Республіки Білорусь можлива протягом семи років з дня його прийняття.
Рішення про придбання або припинення громадянства Республіки Білорусь в разі його скасування вважається недійсним з дня його прийняття.
7.

ГРОМАДЯНСТВО ДІТЕЙ ПРИ ЗМІНУ ГРОМАДЯНСТВА
БАТЬКАМИ І УСИНОВЛЕННЯ

Стаття 23. У разі зміни громадянства батьками (єдиним батьком) відповідно змінюється громадянство дитини, якщо він не досяг віку 14 років.
Зміна громадянства дітей віком від 14 до 18 років у разі зміни громадянства їх батьків, а також усиновлених дітей допускається тільки за згодою дітей, вираженого в письмовій формі і нотаріально завіреного.
За бажанням батьків (єдиного з батьків) в разі припинення ними громадянства Республіки Білорусь за дитиною віком до 16 років може зберігатися громадянство Республіки Білорусь.
Стаття 24. Якщо батьки або один з батьків дитини, який проживає на території Республіки Білорусь і над якою встановлено опіку чи піклування громадян Республіки Білорусь, виходять з громадянства Республіки Білорусь або втрачають його і при цьому не беруть участі у вихованні дитини, дитина зберігає громадянство Республіки Білорусь .
Стаття 25. Якщо громадянство Республіки Білорусь набуває один з батьків, а другий залишається іноземним громадянином або особою без громадянства, дитина може набути громадянство Республіки Білорусь за спільною заявою батьків або батьків, який набуває громадянство Республіки Білорусь, якщо місце знаходження другого з батьків невідомо.
Якщо громадянство Республіки Білорусь набуває один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає на території Республіки Білорусь, стає громадянином Республіки Білорусь, якщо інакше він став би особою без громадянства.
Стаття 26. Якщо один з батьків виходить з громадянства Республіки Білорусь або втрачає його, а інший залишається громадянином Республіки Білорусь, дитина зберігає громадянство Республіки Білорусь. За спільною заявою батьків такій дитині може бути дозволено вихід з громадянства Республіки Білорусь.
Стаття 27. Дитина, яка є іноземним громадянином або особою без громадянства, при усиновленні громадянином Республіки Білорусь або подружжям, які є громадянами Республіки Білорусь, або подружжям, один з яких є громадянином Республіки Білорусь, а інший - особою без громадянства, стає громадянином Республіки Білорусь з дня усиновлення.
Дитина, яка є іноземним громадянином або особою без громадянства, при усиновленні подружжям, один з яких є громадянином Республіки Білорусь, а інший - іноземним громадянином, може набути громадянства Республіки Білорусь за спільною заявою усиновлювачів.
За дитиною, яка є громадянином Республіки Білорусь, зберігається громадянство Республіки Білорусь при його усиновлення:
подружжям, які є іноземними громадянами, або іноземним громадянином;
подружжям, які є особами без громадянства, або особою без громадянства;
подружжям, один з яких є громадянином Республіки Білорусь, а інший - іноземним громадянином або особою без громадянства.
У дитини, яка усиновлена ​​подружжям, які є іноземними громадянами, або іноземним громадянином, громадянство Республіки Білорусь може бути припинено після досягнення нею 16-річного віку в порядку виходу з громадянства на підставі заяви усиновителів (усиновителя).
8.

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ, ЯКІ БЕРУТЬ РІШЕННЯ І оформляти
ДОКУМЕНТИ З ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА І НАУКИ УКРАЇНИ

Стаття 28. Рішення про прийом в громадянство Республіки Білорусь і його припинення приймаються Президентом Республіки Білорусь або в установленому ним порядку.
Стаття 29. Державними органами, які беруть участь у вирішенні питань громадянства Республіки Білорусь, є:
Президент Республіки Білорусь; органи внутрішніх справ; органи дипломатичної служби Республіки Білорусь за кордоном.
Стаття 30. Президент Республіки Білорусь:
визначає порядок набуття громадянства Республіки Білорусь і його припинення;
видає укази про прийняття до громадянства і виходу з громадянства Республіки Білорусь;
видає розпорядження у випадках відхилення заяв про прийняття до громадянства і виходу з громадянства Республіки Білорусь.
Стаття 31. Органи внутрішніх справ Республіки Білорусь:
приймають від осіб, які постійно проживають в Республіці Білорусь, заяви з питань громадянства, перевіряють факти і документи, представлені в обгрунтування таких заяв;
направляють матеріали за заявами про прийом до громадянства і виходу з громадянства Республіки Білорусь на розгляд Президента Республіки Білорусь;
визначають приналежність осіб, які перебувають на території Республіки Білорусь, до громадянства Республіки Білорусь;
вирішують питання набуття громадянства Республіки Білорусь в порядку реєстрації особами, які постійно проживають в Республіці Білорусь;
вирішують відповідно до законодавства Республіки Білорусь інші питання, пов'язані з громадянством Республіки Білорусь.
Стаття 32. Органи дипломатичної служби Республіки Білорусь:
приймають від осіб, які постійно проживають за кордоном, заяви з питань громадянства, перевіряють факти і документи, представлені в обгрунтування таких заяв;
направляють матеріали за заявами про прийом до громадянства і виходу з громадянства Республіки Білорусь на розгляд Президента Республіки Білорусь;
визначають приналежність осіб, які перебувають за кордоном, до громадянства Республіки Білорусь;
вирішують питання набуття громадянства Республіки Білорусь в порядку реєстрації особами, які постійно проживають за кордоном;
вирішують відповідно до законодавства Республіки Білорусь інші питання, пов'язані з громадянством Республіки Білорусь.

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ З ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА І НАУКИ УКРАЇНИ
Заяви з питань громадянства Республіки Білорусь подаються в органи внутрішніх справ Республіки Білорусь за місцем постійного проживання заявника, а особами, які постійно проживають за кордоном, - до відповідного органу дипломатичної служби Республіки Білорусь.
Заяви з питань громадянства подаються заявником особисто в письмовій формі. Вимоги до форми заяви і перелік доданих до неї документів стосовно конкретних підстав набуття чи припинення громадянства Республіки Білорусь визначаються Президентом Республіки Білорусь.
Заяви з питань громадянства дітей та недієздатних осіб подаються їх батьками або іншими законними представниками.
При неможливості особистого звернення заявника заяву і додані до неї документи можуть бути передані для розгляду через іншу особу або надіслані поштою.
Стаття 34. Термін розгляду заяв про прийняття до громадянства Республіки Білорусь не повинен перевищувати одного року.
Термін розгляду заяв про вихід з громадянства Республіки Білорусь не повинен перевищувати шести місяців.
Термін розгляду заяв про набуття громадянства в порядку реєстрації не повинен перевищувати двох місяців.
Стаття 35. Особа набуває громадянство Республіки Білорусь:
відповідно до статті 13 цього Закону - з дня народження дитини;
відповідно до частини першої статті 27 цього Закону - з дня усиновлення дитини;
в інших випадках - з дня набрання чинності указу Президента Республіки Білорусь або з дня прийняття рішення уповноваженим ним органом.
Громадянство Республіки Білорусь припиняється з дня набрання чинності указу Президента Республіки Білорусь або прийняття рішення уповноваженим ним органом.
Стаття 36. Повторні заяви особи про прийняття до громадянства Республіки Білорусь або вихід з громадянства Республіки Білорусь приймаються не раніше ніж через рік після прийняття попереднього рішення. У разі виникнення істотних для справи обставин, які не були і не могли бути відомі заявнику, повторну заяву може бути розглянуто і раніше.
Рішення з питань громадянства, прийняті Президентом Республіки Білорусь, можуть бути оскаржені до Верховного Суду Республіки Білорусь, який розглядає такі справи в якості суду першої інстанції.
Рішення з питань громадянства, прийняті державними органами, уповноваженими Президентом Республіки Білорусь, можуть бути оскаржені в обласні, Мінський міський суди.
Необгрунтовану відмову в прийомі заяв з питань громадянства, порушення строків розгляду заяв, а також інші неправомірні дії посадових осіб з питань громадянства можуть бути оскаржені до суду.

Закон Республіки Білорусь від 3.06.1993 №2339-XII «Про правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства в Республіці Білорусь» (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1993 г., №21, ст.250) [Зміни і доповнення: Закон від 18 липня 2000 р N 422-З (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2000 г., N 73, 2/197)
Стаття 1. Іноземними громадянами в Республіці Білорусь визнаються особи, які не є громадянами Республіки Білорусь і мають докази свою належність до громадянства іншої держави.
Іноземні громадяни, які мають громадянство двох або більше держав, вважаються в Республіці Білорусь громадянами тієї держави, за документами якого вони в'їхали на територію Республіки Білорусь.
Особами без громадянства в Республіці Білорусь визнаються особи, які не є громадянами Республіки Білорусь і не мають доказів своєї належності до громадянства іншої держави.
Стаття 3. Іноземні громадяни та особи без громадянства в Республіці Білорусь користуються тими самими правами і свободами і виконують ті ж обов'язки, що і громадяни Республіки Білорусь. Обмеження прав і свобод іноземних громадян і осіб без громадянства можуть встановлюватися тільки в випадках, якщо це необхідно 1) для захисту прав і основних свобод громадян Республіки Білорусь, 2) забезпечення державної безпеки, 3) охорони громадського порядку і здоров'я населення.
Стаття 4. Положення цього Закону щодо іноземних громадян, які перебувають в Республіці Білорусь, застосовуються на взаємній основі. У разі, якщо інша держава обмежує або порушує загальновизнані норми правового положення іноземних громадян в відношенні громадян Республіки Білорусь, Радою Міністрів Республіки Білорусь можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо прав і свобод громадян цієї держави.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть проживати в Республіці Білорусь постійно або тимчасово.
Іноземні громадяни та особи без громадянства вважаються постійно проживають в Республіці Білорусь, якщо вони мають видане органами внутрішніх справ дозвіл на постійне проживання в Республіці Білорусь.
Дозвіл на постійне проживання в Республіці Білорусь іноземним громадянам і особам без громадянства видається, якщо вони:
1) перебувають в близькій спорідненості з громадянами Республіки Білорусь;
2) уклали шлюб з громадянином Республіки Білорусь.
Стаття 8. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають в Республіці Білорусь з інших підстав, вважаються тимчасово проживають в Республіці Білорусь. Умови їх перебування на території Республіки Білорусь визначаються Радою Міністрів Республіки Білорусь. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які вважаються тимчасово проживають в Республіці Білорусь, повинні вибути з Республіки Білорусь після закінчення визначеного їм терміну перебування.

Теги: Права людини, права громадянина, загальні права людини, права громадян рб , Обов'язки громадян рб

Мітки поточного запису:
питання , документи , доходи , закон , Конституція , норм , освіта , обов'язки громадян рб , права , права громадян рб , права та обов'язки , Права людини , право , Розірвання шлюбу , республіка , свідок , суперечка , статус , вказівка , економічні права
Більше з цієї рубрики
Більше цього автора