Консульський відділ посольства Росії в Латвії переїхав в нове приміщення.
Раніше відділ знаходився в Ризі на вулиці Дзірнаву 57, а тепер буде функціонувати на вулиці Смілшу 3 в Старій Ризі.
У парадних сходів
Урочиста церемонія введення нових приміщень в експлуатацію відбулася 15 жовтня 2015 року на Смілшу 3. У вестибюлі офісу зібралися представники ЗМІ, працівники посольства Росії, представники партнерських організацій. Приймав гостей начальник Консульського відділу Корнєєв Ігор Геннадійович.
До 14.00 приїхав посол Олександр Вешняков, який першим виступив з невеликим повідомленням про роботу Консульської служби посольства.
Перш за все це дуже важлива служба в діяльності посольства будь-якої країни. Відділ оформляє більше 60 000 віз на рік. Багато питань вирішується з громадянами РФ в Латвії, а таких тут більше 40 000 чоловік. Консульський відділ видає понад 7000 паспортів на рік, працює з численними російськими пенсіонерами в Латвії. І це все обслуговується всього 30-ма працівниками Консульського відділу.

Довгий шлях в Стару Ригу
Раніше Консульський відділ знаходився на вулиці Дзірнаву 57, там діяв договір оренди приміщення на п'ять років і в 2015 році він закінчувався. Посольство звернулося до власників будинку з питанням про продовження договору, але розуміння не знайшлося. Тоді почалися переговори з відомою фірмою з нерухомості Latio. За три місяці було знайдено приміщення, приведено в порядок відповідно до побажань клієнта і організований переїзд.
Олександр Альбертович розповів, що договір оренди підписаний на 5 років, а за цей час посольство Росії буде готувати до експлуатації будівлю на Пумпура 1, яке передано посольству за міжурядовим договором. Там треба провести проектні роботи, потім капітальний ремонт і тоді можна освоювати приміщення, і все це розташовано в посольському кварталі.
Олександр Вешняков висловив подяку МЗС Латвії за підтримку і Ризьку Думу за сприяння в питанні переїзду Консульського відділу.

Потім виступив представник правління фірми Latio Namsaimnieks Айвар Гонтарев. «Ми довго чекали добре клієнта і постаралися зробити все, щоб задовольнити його запити», - сказав Айвар.
Перерізується стрічка і гості широкими сходами піднімаються на другий поверх.
З новосіллям!
У робочому залі
Нагорі в робочому залі виступив начальник Консульського відділу Ігор Корнєєв. Він розповів які особливості є в новому приміщенні для консульської служби. До речі тепер тут будуть працювати два поста для виготовлення біометричних паспортів.
Потім консульських працівників привітала Жавзан Саидовна Зайналабдіева - представник Федеральної міграційної служби при посольстві Росії.
Добре слово сказав і представник Російської Православної церкви Латвії протоієрей Ігор Озеров, який передав Консульського відділу благославление Високопреосвященнішого Митрополита Ризького і всієї Латвії Олександра.

Посол Олександр Вешняков і начальник Консульського відділу Ігор Корнєєв дали інтерв'ю місцевим ЗМІ.
знайомий банк
У будівлі на вулиці Смілшу 3 (вулиця Піщана) завжди були офіси і кантори великих фірм і банків. Ще до революції 1917 року тут розташовувалося представництво відомої німецької фірми AEG, а на другому поверсі - філія одного з найбільших банків Росії - «Російсько-Азіатський банк».
У сучасне латвійське час тут знаходився недоброї пам'яті банк «Парекс». Потім він зник і приміщення кілька років пустувало. Тепер орендар знайшовся.

Коли ми піднялися на другий поверх і увійшли в головний операційний зал, я одразу впізнав його - це було приміщення колишнього Промбудбанку (точно назву можу вже і не пам'ятати), в якому наш Ризький досвідчений завод цивільної авіації тримав розрахунковий рахунок. На початку 90-х років ми приїжджали сюди за зарплатою для всіх працівників заводу.
Зазвичай це була сума близько двох мільйонів рублів. Для перевезення грошей у нас історично були два великих шкіряних портфеля. У кожен саквояж містилося приблизно по мільйону рублів. Гроші отримувала касир, я був як Головний інженер заводу, який має право підпису і контролював весь процес. Для охорони й перенесення грошей брав двох вохровцев - начальника ВОХР і охоронця, все з пістолетами ТТ. З банку треба було якесь відстань йти по вулиці до заводського мікроавтобуса «Латвія», найнебезпечнішу ділянку. Час були лихі, але ніяких інцидентів тоді не сталося, гроші доставлялися на завод і зарплата видавалася вчасно.
Якщо на рахунку заводу не вистачало повної суми грошей (не надійшли всі платежі за відправлену замовникам аеродромну техніку), то можна було взяти в банку кредит «короткостроковий кредит для виплати зарплати». Пам'ятаю найбільший кредит, який я підписував - два з половиною мільйони рублів.
Юрій Мелконов
Фото Сергія Мелконова