З введенням 1 січня 2016 в дію нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) в Україні з'явилася додаткова можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів при реєстрації нерухомого майна - шляхом подачі скарги до органів Міністерства юстиції України.
Дану проблему кілька вирішила постанову пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд практики розгляду справ, що виникають з суперечок в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 18 вересня 2015 №20.
Згідно з висновками ВАСУ суд не може зобов'язати здійснити державну реєстрацію права при обставинах, коли точно не встановлено, що всі подані документи належним чином оформлені, а всі етапи їх перевірки завершені. У той же час у разі, коли у державного реєстратора не було передбачених статтею 24 Закону № 1952-IV підстав для відмови в державній реєстрації права, задоволенні адміністративного позову в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Незважаючи на таку позитивну судову практику, подання відповідних позовів до суду не давало 100% гарантії захисту прав, крім того судові справи могли тривати роками.
Крім того, новою редакцією Закону значно розширено коло державних виконавців. Так, з 1 січня 2016 державними виконавцями також вважаються нотаріуси, державні виконавці (в разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час виконавчого провадження), а також відповідні працівники суб'єктів державної реєстрації (органів місцевого самоврядування та акредитовані юридичні особи публічного права).
Порядок адміністративного оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, регулюється розділом VII Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 №1128.
Якщо дуже коротко, то порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців виглядає наступним чином.
Скаржник подає письмову скаргу до Міністерства юстиції України або його територіального органу в залежності від предмета оскарження.
Міністерство юстиції України або його територіального органу розглядає скаргу в строк до 45 днів.
За результатами розгляду комісія приймає рішення про задоволення скарги або відмову.
Прийняті органом, який розглядав скаргу, рішення, пов'язані з внесенням відомостей до державного реєстру прав виконуються не пізніше наступного дня після прийняття такого рішення.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, в адміністративному порядку здійснюється шляхом подачі скаржником письмової скарги в Міністерство юстиції України або його територіальних органів залежно від предмета оскарження, зокрема:
Міністерство юстиції України розглядає скарги на:
- рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
- дії або бездіяльності територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції розглядають скарги на:
- рішення державного реєстратора, крім рішень про державну реєстрацію прав, а також дії і бездіяльність державного реєстратора;
- дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Таким чином, Міністерство юстиції України має виключне право розглядати скарги на позитивне рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
У свою чергу, територіальні органи Міністерства юстиції України, уповноважені розглядати скарги на всі інші рішення державних реєстраторів, в тому числі про відмову в державній реєстрації, про призупинення розгляду заяви, призупинення державної реєстрації прав іотказ в державній реєстрації прав, а також будь-які дії і бездіяльність державних реєстраторів.
У той же час, якщо скарга буде помилково подана до органу, який не уповноважений її розглядати цей орган зобов'язаний протягом 5 днів направити таку скаргу за належністю відповідному суб'єкту розгляду скарги, про що повідомляє скаржнику.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів має бути подана до територіального органу Мін'юсту за місцем здійснення діяльності таким державним реєстратором протягом 30 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення або з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення його прав. У разі пропуску скаржником такого терміну, скарга не підлягає задоволенню.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції протягом 15 календарних днів. Скарга може бути подана як безпосередньо в орган, так і шляхом її направлення поштою.
Скарги на рішення, дії або бездіяльність повинно містити:
- повне найменування (повне ім'я) скаржника, адреса проживання або перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника, якщо скарга подається представником (скаржника);
- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
- зміст оскаржуваного рішення, норми законодавства, які порушені;
- обґрунтування вимог позивача;
- перелік документів, що засвідчують факт порушення прав позивача;
- інформація про бажання заявника взяти участь у розгляді скарги.
Скарга підписується скаржником або його представником із зазначенням дати його складання. У разі подання скарги представником позивача, до неї також додається довіреність представника.
Слід мати на увазі, що разом із заявою скаржник повинен надати суду докази того, що його права були порушені в результаті оскаржуваного рішення держреєстратора. Якщо скаржник не доведе порушення свого права, в задоволенні його скарги буде відмовлено. У зв'язку з цим необхідно ретельно підходити до збору та подання всіх наявних доказів порушеного права.
Скарги розглядаються постійно діючими комісіями, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України та його територіальними органами. Так, наприклад, в Києві така комісія приймає скарги за адресою: м Київ, пров. Музейний 2Д, 01001.
При розгляді скарги комісія обов'язково запрошує заявника, суб'єкта оскарження, а також інших зацікавлених осіб. Державний реєстратор, рішення якого оскаржується, має право подавати комісії письмові пояснення по суті скарги.
Термін розгляду скарги аналогічний терміну розгляду звернень громадян, а саме:
- які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не більше 15 днів;
- які вимагають додаткового вивчення - 30 днів.
У разі обґрунтованої необхідності 30-денний термін можетбить продовжений до 45 днів з повідомленням про це заявника.
За результатами розгляду скарги, на підставі висновків комісії, суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні у формі наказу.
Задовольняючи скаргу (повністю або частково), суб'єкт оскарження може прийняти рішення, яким:
а) скасувати рішення про державну реєстрацію;
б) скасувати рішення про відмову в державній реєстрації прав та провести державну реєстрацію прав;
в) внести ізмененіяк записів Державного реєстру прав і виправити помилки;
г) тимчасово блокувати доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав;
г) анулювати доступ державного реєстратора до державного реєстру прав;
д) скасувати акредитацію суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнути до дисциплінарної відповідальності посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України.
Рішення, передбачені пунктами «а», «г», і «д», приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Прийняте рішення надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів.
Рішення про скасування державної реєстрації, проведення державної реєстрації, внесення змін до записів державного реєстру прав та виправлення помилок, мають виконуватися шляхом внесення до Державного реєстру права відповідних записів НЕ позднееследующего робочого дня після прийняття такого рішення.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють в задоволенні скарги, якщо:
- скарга оформлена належним чином;
- на момент прийняття рішення за результатами розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права іншою особою, ніж зазначена в рішенні, яке оскаржується;
- є інформація про судове рішення або ухвала про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
- є інформація про судочинство в зв'язку з суперечкою між тими ж сторонами, з тих же предметів і підстав;
- є рішення цього органу з того ж питання;
- в органі розглядається скарга з цього питання від того самого ж позивача;
- скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
- минув встановлений законом термін подачі скарги;
- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.
Рішення органів Міністерства юстиції України і його територіальних органів можуть бути оскаржені в суді.
Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів Міністерством юстиції України та його територіальними органами є безкоштовними, в той час як судовий збір за розгляд справи в суді лише першої інстанції становитиме понад 500 грн.
Звичайно, такий порядок оскарження теоретично значно спростить і здешевить оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів. Однак, наскільки ефективно і сумлінно працюватимуть комісії покаже тільки час.
Однак, в такому порядку оскарження є і свої недоліки. Так, зокрема, застосування такого порядку в разі незаконного позбавлення власника його майна, в результаті чого відбулася державна реєстрація такого майна на іншу особу, може виявитися неефективним. Зазвичай в такому випадку зловмисники намагаються якомога швидше по кілька разів перепродати таке майно третім особам для того, щоб вийти на сумлінного покупця. Звичайним способом зупинити такі дії є швидше накладення арешту на майно по внесенню таких даних до відповідних реєстрів.
Однак, Законом не надано комісіям, які розглядають скаргу на незаконні рішення державного реєстратора, права на розгляді скарги накладати арешт на майно або забороняти його відчуження.
Це можна зробити, зокрема, за допомогою засобу забезпечення позову в судовому порядку як до, так і під час подачі позовної заявленія.Однако при цьому слід мати на увазі, що наявність в суді справи по тому ж предмету і тих самих підстав, є підставою відмови комісією в задоволенні скарги.
Таку проблему можна вирішити, наприклад, подавши одночасно до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора про реєстрацію права і позовну заяву про визнання права власності разом з клопотання про застосування заходів обеспеченіяіска шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно в порядку цивільного судочинства. У цьому випадку предмет судової справи і скарги до Міністерства юстиції будуть різними.
У будь-якому випадку новий порядок розширює можливості власників майна на захист своїх прав, а це є безперечною перевагою нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно».
джерело: lexliga.com