За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира в пункт призначення, а в разі здачі пасажиром багажу також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі. Пасажир зобов'язується сплатити за проїзд (а при здачі багажу - і за провіз багажу) встановлену суму (п. 1 ст. 786 ЦК України).

Договір перевезення пасажира є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

У тих випадках, коли перевезення пасажира здійснюється транспортом загального користування, договір є публічним. Перевізник може відмовити пасажиру в укладенні договору лише в разі відсутності вільних місць та інших обставин, об'єктивно перешкоджають доставці пасажира в пункт призначення. Укладення договору перевезення пасажира підтверджується видачею проїзного документа.

Як і в сфері дії інших публічних договорів , Уряд РФ має право видавати правила, обов'язкові для сторін даного договору. Наприклад, в даний час перевезення пасажирів на залізничному транспорті регламентована Правилами надання послуг з перевезень на залізничному транспорті пасажирів, а також вантажів, багажу і вантажобагажу для особистих, сімейних, домашніх і інших потреб, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, затвердженими Постановою Уряду РФ від 2 березня 2005 року N 111.

Документом, що підтверджує висновок договору перевезення пасажира, є квиток.

За способом укладання договору перевезення пасажира належить до договорів приєднання: його умови визначаються в стандартних формах, що розробляються транспортними міністерствами і відомствами, і можуть бути прийняті пасажиром не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (ст. 428 ЦК України).

Пасажир має право в порядку, передбаченому відповідним транспортним статутом чи кодексом (п. 3 ст. 786 ЦК України):

• перевозити з собою дітей безкоштовно або на інших пільгових умовах;
• провозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах встановлених норм;
• здавати до перевезення багаж за плату за тарифом.

Договір перевезення багажу реальний, двосторонньо зобов'язує, відшкодувальний.

Укладення договору перевезення багажу підтверджується видачею багажної квитанції. При перевезенні багажу тим же транспортним засобом, яким слід пасажир, прийняття багажу може бути оформлено видачею пасажиру ярлика встановленої форми. Талон ярлика в таких випадках прикріплюється до вантажу.

Для видачі багажу в пункті призначення необхідно пред'явити багажну квитанцію.

Порядок перевезення дрібних домашніх тварин, собак і птахів визначається Правилами перевезень пасажирів, багажу з особливостями, встановленими транспортним законодавством, зокрема в частині дотримання вимог ветеринарного контролю, наявності спеціальних клітин, контейнерів, термінів прийняття до перевезення і запитання в пункті призначення і т.д .

Перевезення диких тварин в якості багажу допускається при наявності спеціального дозволу.

Пасажиру, який придбав проїзний квиток, а отже, уклав договір перевезення, надано право в певних рамках надалі в односторонньому порядку змінювати умови укладеного договору перевезення. Зокрема, пасажир має право:

• провозити з собою безоплатно одну дитину у віці не старше п'яти років, якщо вона не займає окремого місця;
• робити зупинку на шляху прямування з продовженням терміну дії квитка не більше ніж на десять діб;
• продовжувати термін дії проїзного квитка в разі хвороби на шляху прямування і в разі ненадання пасажиру місця в поїзді на час до відправлення наступного поїзда;
• виїжджати поїздом, який відходить раніше того поїзда, на який придбаний квиток;

• відновити дію квитка на інший поїзд при умови доплати вартості плацкарти (внаслідок запізнення на поїзд протягом трьох годин або внаслідок хвороби або нещасного випадку протягом трьох діб з моменту відправлення поїзда);
• переоформити проїзний квиток для виїзду в першому відходить поїзді, в якому будуть вільні місця;
• продовжити термін дії квитка на поїзди далекого та місцевого сполучення при невикористанні вчасно безкоштовних або пільгових проїзних документів.

Пасажир, що купив проїзний квиток, має право в будь-який час на свій розсуд відмовитися від договору перевезення пасажира, тобто має право розірвати його в односторонньому порядку. Так, під час морського перевезення пасажир має право відмовитися від договору до відходу судна, а також після початку рейсу в будь-якому порту, в який судно зайде для посадки або висадки пасажирів. Якщо пасажир відмовився від договору морського перевезення не пізніше терміну, встановленого правилами морського перевезення пасажирів, або не з'явився до відходу судна через хворобу, або до відходу судна відмовився від договору внаслідок хвороби або за незалежних від перевізника причин (перенесення відходу судна на інший термін, скасування рейсу і т.п.), йому повертаються плата за проїзд і за провезення багажу (ст. 183 КТМ).

На залізничному транспорті пасажир має право:

• не пізніше ніж за вісім годин до відправлення поїзда отримати назад вартість проїзду, що складається з вартості квитка та вартості плацкарти;
• менш ніж за вісім, але не пізніше ніж за дві години до відправлення поїзда отримати вартість квитка і 50% вартості плацкарти;
• менш ніж за дві години до відправлення поїзда отримати назад вартість квитка (вартість плацкарти в такому випадку не виплачується).

Незалежно від термінів повернення проїзного документа (квитка) до відправлення поїзда вартість проїзду виплачується у випадках відміни поїзда, затримки його відправлення, неподання зазначеного у квитку місця і незгоди пасажира скористатися іншим місцем, хвороби пасажира, а також при запізненні пасажира в пункті пересадки на узгоджений поїзд з вини залізничного перевізника.

У разі відмови від договору перевезення на шляху прямування пасажир має право отримати назад вартість проїзду за вирахуванням вартості плацкарти за переслідував їм відстань. При припиненні поїздки на шляху прямування в зв'язку з перервою руху поїздів по обставинам, які залежать від залізничного перевізника, пасажиру повертається вартість проїзду непроследованное їм відстані, а за обставинами, що залежать від перевізника, - вся вартість проїзду (ст. 83 УЖТ).

До основних обов'язків перевізника, що випливають з договору перевезення пасажира, відносяться його обов'язок доставити пасажира в пункт призначення і в період виконання зазначеного обов'язку створити пасажиру безпечні та комфортні умови поїздки, причому рівень безпеки забезпечується всім пасажирам в рівній мірі, а рівень комфорту - в рамках можливостей перевізника та залежно від бажання пасажира, переважно за додаткову плату.

Транспортним законодавством передбачені наступні обов'язки транспортної організації-перевізника:

• своєчасна подача транспортних засобів для посадки пасажирів і їх відправки відповідно до розкладу руху;
• надання пасажиру місця, відповідного придбаному проїзним документом (квитку);
• доставка пасажира і його багажу в пункт призначення в установлений строк;
• забезпечення безпеки пасажира і збереження його багажу під час перевезення;
• надання пасажиру комплексу послуг, сплаченого при придбанні квитка, а також додаткових послуг на платній основі.

Законодавство встановлює і наслідки порушення цих обов'язків. Так, згідно зі ст. 84 УЖТ при неможливості надати пасажиру місце у вагоні згідно проїзним документом (квитку) перевізник зобов'язаний за згодою пасажира надати йому місце в іншому вагоні, в тому числі вищої категорії, без стягування доплати або місце, вартість якого нижче вартості купленого ним квитка, з поверненням різниці у вартості проїзду. На морському транспорті пасажир в цьому випадку наділяється правом за власним вибором або відмовитися від поїздки, або зажадати продовження терміну придатності квитка і надання права проїзду наступним рейсом.

Виконання перевізником обов'язки щодо забезпечення безпеки пасажира та збереження їм речей охоплює і деякий час до посадки пасажира в транспортний засіб. Безпека пасажира забезпечується також страхуванням життя і здоров'я пасажирів (ст. 80 УЖТ), в тому числі добровільним страхуванням пасажирів і їх багажу в порядку, передбаченому гл. 48 ГК.

У разі здачі пасажиром багажу перевізник зобов'язаний доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі (ст. 786 ЦК, ст. 82 УЖТ, п. 1 ст. 103 ВК, п. 1 ст. 177 КТМ).

Пасажир має право оголосити цінність свого багажу, як загальну для всіх зданих до перевезення місць багажу, так і для кожного місця окремо. Відомості про суму оголошеної цінності багажу вносяться в багажну квитанцію.

Згідно ст. 89 УЖТ термін доставки багажу визначається часом прямування поїзда, яким відправлений багаж, до залізничної станції призначення. Прибулий багаж зберігається безкоштовно 24 години без урахування дня прибуття і видається пред'явнику багажної квитанції і проїзних документів (квитків).

За зберігання багажу понад установлений строк стягується плата, а багаж, не затребуваний протягом 30 днів з дня прибуття, підлягає реалізації перевізником (ст.ст. 91, 92 УЖТ). У разі неприбуття багажу на станцію призначення по закінченні десяти діб після закінчення терміну доставки він вважається втраченим, а на перевізника покладається обов'язок відшкодувати його вартість. Якщо він все ж буде доставлений на станцію призначення, одержувач може отримати багаж, повернувши перевізникові раніше виплачену суму за його втрату.

Виходячи зі змісту ст. 103 ВК, речі, що перевозяться пасажиром на повітряному судні, взагалі не розрізняються по правовому режиму як ручна поклажа і власне багаж: всі вони складають «багаж», частина якого (в межах вагових норм) пасажир перевозить на борту літака безкоштовно, а інша частина ( за межами цих норм) перевозиться в тому ж літаку, але окремо від пасажира за окрему плату. Дана обставина підтверджує висновок про те, що правовідносини з перевезення багажу не утворює окремого договору, а є елементом договору перевезення пасажира.

Основний обов'язок пасажира за договором перевезення пасажира полягає в сплаті ним перевізнику встановленої суми за проїзд, а при здачі багажу - і за провіз багажу. Як правило, цей обов'язок пасажир виконує набуваючи проїзний документ (квиток), тобто практично в момент укладення договору перевезення, або при здачі багажу.

Транспортне законодавство покладає на пасажира і ряд інших обов'язків, зокрема обов'язок належної поведінки і дотримання інтересів інших пасажирів. Так, на залізничному транспорті пасажир може бути видалений з поїзда працівниками органів внутрішніх справ, якщо при посадці в поїзд або під час перевезення він знаходиться в стані сп'яніння і порушує правила проїзду і громадський порядок, розпиває спиртні напої, заважає спокою інших пасажирів. При цьому гроші в розмірі вартості проїзду за непроследованное відстань і вартість перевезення багажу не повертаються.

На повітряному транспорті невиконання пасажиром обов'язків, покладених на нього законодавством, в певних випадках також може служити причиною припинення дії договору повітряної перевезення пасажира з ініціативи перевізника (п. 1 ст. 107 ВК).