Дебет-Кредит № 11 (13.3.2006)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Пункт 4.5 при поверненні товару

Коригування ПДВ у разі повернення товару регулюється п. 4.5 Закону про ПДВ. Дійсно, з першого абзацу п. 4.5 цього Закону випливає, що суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню в тому числі у випадках повернення товарів особі, яка їх надала.

У загальному випадку (про особливі випадки поговоримо далі) при поверненні товару (пп. 4.5.1 Закону про ПДВ):

- постачальник зменшує відповідну суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

- одержувач зменшує відповідну суму податкового кредиту за наслідками цього податкового періоду.

В даний час функцію «розрахунку відкоригованого значення податку» виконує Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної). Дані цього Розрахунку продавець і покупець відображають у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (зі знаком «-»). Надалі при заповненні декларації з ПДВ за період, в якому товар повернено, продавець зменшує податкові зобов'язання по рядку 8.3 декларації з ПДВ, а покупець - податковий кредит по рядку 16.2 цієї декларації. І, звичайно, не можна забувати про подання додатка 1 до декларації з ПДВ (Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість), яке надається при заповненні рядків 8 і 16 до декларації з ПДВ.

Спеціально відзначимо, що коригування здійснюється по факту повернення товару, тому момент повернення продавцем грошей покупцеві не має значення. Це справедливо і тоді, коли продавець і / або покупець використовує касовий метод з ПДВ. Насправді, касовий метод передбачає особливі правила виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту, але п. 4.5 Закону про ПДВ ніяких спеціальних правил для «кассовіков» не передбачає. Тому податкові зобов'язання та / або податковий кредит вони зменшують за загальним правилом: «у випадках повернення товару».

А що з податком на прибуток?

Відзначимо попутно податкові наслідки з податку на прибуток. У цьому нам допоможе п. 5.10 Закону про прибуток, в якому сказано: якщо після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг ), платники податку на прибуток - продавець і покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Таким чином, в зв'язку з розірванням договору і поверненням товарів продавець коригує валові доходи, а покупець - валові витрати.

Приклад За договором купівлі-продажу 30 березня продавець відвантажив покупцеві товар (телевізор) вартістю 2400 грн (у тому числі ПДВ - 400 грн). Собівартість товару - 1000 грн. 4 квітня покупець повернув товар через неналежної якості.

Операції з купівлі-продажу та повернення товару відображаються таким чином (див. Таблицю 1 на с. 34).

Про нумерації коригувань

Згідно п. 28 Порядку №165, розрахунку коригування присвоюється номер, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру розрахунку, що реєструється в окремому журналі, а знаменник - номеру податкової накладної. Таким чином, в прикладі «12» - це номер коригування, «381» - номер раніше виписаної податкової накладної, до якої складається коригування.

Підпунктом 11.1 Порядку №244 наказано, що в графі 1 розділу II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних записується порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в реєстрі), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників. Таким чином, порядковий номер виписаного розрахунку коригування відповідає номеру запису в II розділі Реєстру (в нашому прикладі - 12).

Якщо товар повернутий неплатником ПДВ

Свого часу спірною була ситуація, коли товар повертав неплатник ПДВ. Причина тому - другий абзац старої редакції п. 4.5 Закону про ПДВ, що діяла до 31 березня 2005 року, який диктував: коригування, передбачена п. 4.5 Закону про ПДВ, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоча б одна зі сторін такої операції не є платником ПДВ, за винятком операцій з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань. Податківці нерідко поширювали його дію і на операції з повернення товару, що тягло за собою заборону на зменшення податкових зобов'язань продавця при поверненні товарів, не пов'язаних з гарантійними зобов'язаннями.

Нова редакція п. 4.5 Закону про ПДВ аналогічного обмеження не містить. Проте, схожі норми знаходимо. Так, згідно з пп. 4.5.3 Закону про ПДВ, зменшити суму податкових зобов'язань постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками ПДВ на момент поставки, дозволяється лише в двох випадках:

- при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

- при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Таким чином, нова редакція обмежує зменшення податкових зобов'язань при перегляді цін з неплатником ПДВ, але залишає за продавцем право відкоригувати податкові зобов'язання при поверненні товару.

Необхідна умова для цього - повернути покупцеві гроші за товар.

Звертаємо увагу, що таке право залишається у продавця і в тому випадку, коли покупець був платником податку на додану вартість на момент поставки товару, але не є платником цього податку в період повернення товару.

Якщо товар повернутий неплатнику ПДВ

Якщо на момент повернення товару продавець уже не є платником ПДВ, то він не буде коригувати податкові зобов'язання.

Відповідно, покупцеві нічого від нього чекати розрахунку відкоригованого значення податку. Чи зобов'язаний при таких умовах покупець зменшувати податковий кредит?

Формальні причини залишити податковий кредит у нього є, оскільки податковий кредит коригується на підставі розрахунку коригування постачальника, якого у покупця немає.

Але фіскальний підхід з боку податкових органів цілком можливий. Справа в тому, що в попункте 4.5.1 Закону про ПДВ

(Пп. «Б») розрахунок коригування не розглядається як необхідна умова зменшення податкового кредиту, за що податківці нерідко і чіпляються.

Якщо товар повернутий нерезидентом

Уявімо, що товар ввезений на територію України зі сплатою імпортного ПДВ. За фактом сплати ПДВ по імпортному товару у покупця-імпортера виникає право на податковий кредит. Як бути, якщо згодом бракований товар повертається нерезиденту?

Специфіка такого повернення в тому, що, повертаючи оплату за товар, нерезидент не компенсує вартість імпортного ПДВ. Підстав для повернення імпортного ПДВ з бюджету в зв'язку з поверненням раніше імпортованого товару законодавство також не дає.

У цьому полягає відмінність від операції з повернення товару постачальнику-резиденту, який має повернути вартість товару з урахуванням ПДВ, включеного в таку вартість.

Щоб відповісти на питання, звернемося до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, який визначає формування податкового кредиту платника ПДВ. Ним передбачено, що податковий кредит виникає у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та / або поставці товарів (послуг ) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Причому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали ці товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом звітного податкового періоду.

Таким чином, імпортувавши товар і будучи впевненим у його «господарському цільове призначення» та «оподатковуваний майбутньому», платник має право віднести до податкового кредиту сплачений імпортний ПДВ, навіть якщо товари (об'єкт основних фондів) лежать на складі і залишаються поза безпосередньої діяльності підприємства.

А в останньому абзаці пп. 7.4.1 Закону про ПДВ йдеться про наслідки подальшого використання товару в неоподатковуваних операціях. Так, у разі якщо ці товари (послуги) починають використовуватися в операціях:

- які не є об'єктом оподаткування (ст. 3 Закону про ПДВ);

- або звільняються від оподаткування (ст. 5 Закону про ПДВ);

- або основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів,

то для цілей оподаткування вони вважаються проданими за звичайною ціною, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Отже, платник змушений буде нарахувати податкові зобов'язання, що перекривають раніше нарахований податковий кредит.

Але повернення товару і використання його в операціях, передбачених статтями 3 та 5 Закону про ПДВ, - це не одне і те ж. Виходить, повернувши товар нерезиденту і отримавши назад свої гроші, покупець має право залишити податковий кредит?

На думку автора, це не так. Поряд з таким «податковокредитні» умовою, як використання товару (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях, пп. 7.4.1 Закону про ПДВ містить ще одну умову: придбання має призначатися для господарської діяльності платника.

Після повернення товару у покупця навряд чи є хоч найменші підстави стверджувати, що його імпортне придбання, за яким було сплачено ПДВ, використовується в його господарській діяльності. Тому, на думку автора, податковий кредит за фактом повернення товару нерезиденту необхідно сторнувати. Правда, цей випадок не має відношення до п. 4.5 Закону про ПДВ, так що зменшувати податковий кредит у декларації з ПДВ коректніше по рядку 16.3 «інші випадки».

Повернення передоплати

Припустимо, що до поставки товару сторони вирішили відмовитися від виконання договору, в зв'язку з чим продавець повернув покупцеві передоплату. Коригуються чи в цьому випадку податкові зобов'язання та податковий кредит?

На думку автора, п. 4.5 Закону про ПДВ не поширюється на цю ситуацію. Це випливає безпосередньо з першого його абзацу, в якому мова йде про коригування ПДВ після поставки товару (послуги).

Однак коригувати ПДВ все одно необхідно. Нагадаємо, що база оподаткування, згідно п. 4.1 Закону про ПДВ, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану стомость, що включається в ціну товарів (послуг), відповідно до законів України з питань оподаткування.

При розірванні договірних відносин і повернення передоплати база оподаткування отримує нульове значення, тому податкові зобов'язання та податковий кредит (якщо вони були відображені по передоплаті) повинні бути відсторновані.

Що послужить підставою для коригування податкового кредиту покупцем?

Пункт 20 Порядку №165 передбачає виписування Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) в разі коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ. Як ми з'ясували, коригування ПДВ після повернення передоплати не пов'язана з нормами п. 4.5 Закону про ПДВ. Проте, виписувати її доцільно, щоб у покупця був той самий підставу.

Існує й інша позиція: повернення передоплати пов'язаний зі зміною умов договору (зокрема з його розірванням), тому якщо після передоплати оформлені зміни до договору, то п. 4.5 Закону про ПДВ все-таки застосовується. Якщо дотримуватися цієї позиції, то питання з випискою Розрахунку коригування не виникає і коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту відбувається за загальними правилами.

Відвантажено товар покупцеві 361 702 2400 2000 - Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ 702 641 400 - - Відображено собівартість реалізованого товару 902 28 1000 - - Повернуто товар покупцем 704 361 2400 -2000 (рядок 02.1 декларації про прибуток) - Відкориговано податкові зобов'язання з ПДВ методом «червоне сторно» 704 641 400 - - Оприбутковано повернутий товар 902 28 1000 - - Відкориговано дохід від реалізації і 791 704 702 791 2000 2000 - - У покупця Оприбутковано товар 28 631 2000 - 2000 Відображено податковий кредит з ПДВ 641 631 400 - - Повернуто постачальнику неякісний товар (методом «червоне сторно») 28 631 2000 - -2000 (рядок 05.1 декларації про прибутку Відкориговано податковий кредит щодо ПДВ (методом «червоне сторно») 641 631 400 - -

Нормативна база

• Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 р №168 / 97-ВР «Про податок на додану вартість».
• Закон про прибуток - Закон України від 28.12.94 р №334 / 94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
• Порядок №165 - Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р №165.
• Порядок №244 - Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р №244.

Вадим Голубенко

«Платники єдиного податку» та квартальна сплата ПДВ
Суть справи :: Податковий облік
Підприємство застосовує спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 6% та ПДВ. Обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців склав 315 тис. Грн. Просимо роз'яснити, чи можна вибрати квартальний податковий період сплати ....

ПДВ з мінусом: подальша доля
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року було важким звітним періодом для тих платників ПДВ,
які мали за станом на 01.02.2015 р від'ємне значення по
цього податку. Але навіть після здачі звітності з ПДВ за лютий у багатьох
платників податку залишається ...

Комунальні платежі у «єдиноподатника»
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
ФОП - платник єдиного податку другої групи (в свідоцтві платника
єдиного податку зазначено вид діяльності з кодом 68.20 «надання в
оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна »)
отримує дохід по до ...