Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних 2000.ua - новини в Україні сьогодні

  1. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних , УНІАН Коли колишні бійці широкими...
  2. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  3. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  4. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  5. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  6. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  7. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  8. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  9. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  10. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  11. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  12. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  13. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  14. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних
  15. Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

Безкоштовна приватизація землі. Проблема навіть для обраних

, УНІАН

Коли колишні бійці широкими колонами пішли за належними їм земельними наділами, з'ясувалося, що органи місцевого самоврядування та державної влади не в повній мірі володіють інформацією про вільні землі на своїх територіях і місце розташування цих земель. Також з'ясувалося, що території, які мають розвинену інфраструктуру, практично не мають вільних земельних ділянок.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі.

З огляду на гостру соціальну напруженість, що виникла в зв'язку з великою кількістю звернень громадян, що бажають реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, уряд вельми своєрідно відреагував на це, обмеживши обсяг виділених земель державної форми власності і закріпивши за учасниками АТО статус першочергового права на приватизацію землі

, УНІАН

Так чи продовжує в Україні діяти безкоштовна приватизація? Деякі питання та нюанси земельного законодавства тижневику «2000» роз'яснив старший викладач Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) Володимир Гряник.

- Пане Володимире, які конституційні права мають громадяни України для безкоштовної приватизації земельних ділянок під будівництво житлового будинку, дачі, гаража, сільськогосподарських потреб і т. Д.?

- Право громадянина на безкоштовну приватизацію землі прописано в статтях 118 і 121 Земельного кодексу України. Ст. 118 - це порядок набуття у приватну власність, а ст. 121 - це норми безоплатної приватизації.

Практично будь-, де проживає громадянин України, в місті або в селі. Він має право на безкоштовну приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельного паю;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - в селах до 0,25 га, в селищах до 0,15 га, містах до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

- Ситуація з учасниками АТО, яким держава пообіцяла виділити землю безкоштовно, показала, що навіть цієї, здавалося б, привілейованої категорії не так просто реалізувати це право. Чому так відбувається?

- Земля для воїнів АТО - гострий і болісний соціальне питання. Держава пообіцяла їм земельні ділянки, але органи місцевого самоврядування та державної влади не володіють повною мірою інформацією про кількість, розташування вільних земельних ділянок, забезпеченні цих ділянок відповідної інженерної та соціальної інфраструктурою, яка дозволяє подальше освоєння цих земель. Ми можемо побачити, що один і той же чоловік неодноразово звертається до відповідних органів з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримує відмову за відмовою. А це призводить до величезних черг і соціальної напруженості навколо земельного питання.

Також треба враховувати, що «вільна» земля не завжди забезпечена необхідними інженерними мережами, а то ж будівництво індивідуального житлового будинку передбачає великі капіталовкладення, накопичити які громадянину досить складно, а додаткові витрати на створення або розвиток відповідних інженерних мереж можуть бути непідйомними. Забезпечення територій інженерними мережами - дуже важливий фактор, який впливає на вартість подальшого будівництва та проведення земельних поліпшень. Проаналізувавши дані звернення, ми побачимо, що на вже освоєних територіях вільної землі в обсязі, необхідному для реалізації права кожного воїна на безкоштовну приватизацію, немає.

Багато фахівців вважають: щоб держава могла виконати свою обіцянку і забезпечити кожного воїна землею, органам місцевого самоврядування та державної влади треба комплексно підійти до вирішення даного питання: ініціювати процес інвентаризації земель державної та комунальної власності, зареєструвати права на ці ділянки, створити і реалізувати проекти по розвитку територій та їх забезпечення відповідною інфраструктурою.

Постановою Кабінету Міністрів №413 від 07.06.2017 прийнята Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і розпорядження цими землями. Не можна не відзначити кілька моментів, що містяться в даному документі, якими громадян України обмежили в правах на безкоштовну приватизацію земель сільгосппризначення:

- обмежили право громадян на безкоштовну приватизацію, зобов'язавши Госгеокадастр публікувати список земельних ділянок, передбачуваний до передачі земель в наступному кварталі. Т. е. Фактично заборонили (або поставили в залежність від Госгеокадастра) громадянину, який знайшов вільну земельну ділянку, реалізовувати своє право на безкоштовну приватизацію. Адже якщо ця ділянка не внесений Госгеокадастром до переліку, у власність громадянину його не передадуть;

- дозволили передавати в приватну власність тільки 25% площі, яку продало управління Госгеокадастра на земельних торгах на території відповідної області за попередній квартал. Т. е. Фактично поставили громадян в пряму залежність від ефективності роботи відповідного управління Госгеокадастра. Якщо орган Геокадастр не продав з якихось причин на торгах землю, громадяни не можуть реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію на даній території;

- розділили громадян на дві категорії - учасники АТО і інші громадяни України. Учасники АТО мають першорядне право на земельну приватизацію. Тим часом за Конституцією всі рівні. І ті воїни, які нас захищали, думаю, робили це, щоб кожен з нас був дорівнює в своєму праві. Неважливо, яке це право, на землю, на захист або інше право, гарантоване Конституцією України.

- Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?

- Перелік документів прописаний ст. 118 ЗКУ. У більшості випадків необхідно написати заяву до відповідного органу, додати копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Ст.122 ЗКУ визначено органи, які мають право розпорядження землею. Заява пишеться в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Як правило, в межах населеного пункту розпорядником є ​​відповідний орган місцевого самоврядування, за межами населеного пункту - обласний Госгеокадастр.

Ст.118 ЗКУ передбачено, що протягом одного місяця з моменту подачі заяви про дозвіл розробки землевпорядної документації з метою подальшої приватизації земельної ділянки відповідний орган повинен дати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації або ж - мотивовану відмову. Якщо ж вас протягом місяця не повідомили про прийняте рішення, дозвіл вважається отриманим, але для цього треба письмово повідомити відповідний орган про укладений договір.

Дана норма ЗКУ ставить Госгеокадастр в двояке становище: з одного боку, Земельний кодекс зобов'язує відповідний орган прийняти рішення протягом місяця, причому заборонено вимагати будь-які додаткові документи від заявника, а причиною відмови може бути виключно невідповідність місця положення земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним про вання використання і охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у належному порядку.

А з іншого боку, згідно з постановою КМУ №413 від 07.06.2017 р Госгеокадастр не зможе дати дозвіл на розробку землевпорядної документації, якщо цієї ділянки немає в переліку, який складається протягом кварталу.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено жодних проміжні відповіді. Спеціально уповноважені органи зобов'язані протягом місяця дати або дозвіл, або - мотивовану відмову.

Після отримання дозвільного документа або після закінчення місячного терміну (в разі відсутності мотивованої відмови) треба звернутися в будь-яку землевпорядну організацію і укласти договір на виготовлення землевпорядної документації, яка в свою чергу підлягає узгодженню і затвердженню відповідно до ст.ст.186,1861 ЗКУ.

- Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?

- Для пошуку вільних земельних ділянок можна скористатися інтернет-ресурсом map.land. gov.ua/kadastrova-karta, але дуже часто вільна земельна ділянка - згідно з даними цього інтернет-ресурсу - може перебувати в чиїйсь власності або користуванні. Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше.

Це пов'язано з тим, що наповнення національної кадастрової системи повинно було проводитися з 2002 р, а фактичне наповнення почалося в 2004 році, дана система не має повної інформації про ті ділянки, які були сформовані раніше

Також нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, передбачено, що права користування або власності на земельну ділянку, зареєстровані належним чином на момент формування даного об'єкта земельних відносин, діють.

Наприклад, садовим товариствам за радянських часів передавалися земельні ділянки для ведення садівництва. На той момент вони були документально оформлені правильно. На сьогоднішній день ці правовстановлюючі документи не анульовані і діють.

У період з 1992-го по 2004 р фізичні та юридичні особи отримували правовстановлюючі документи на землю. Дані про ці ділянки не в повному обсязі внесені в національну кадастрову систему, і інформація про права на ці земельні ділянки в державний кадастр відсутній.

Питання наповнення інформацією національної кадастрової системи (НКС) законодавець вирішив таким чином, що у фізичних і юридичних осіб немає можливості вчинити дії по розпорядженню нерухомим майном (вступ в право успадкування, дарування, купівля-продаж або згідно з іншим господарським договором) до моменту внесення даних про земельній ділянці і правах на нього в НКР.

Т. о. наповнення цієї системи відбувається за рахунок юридичних і фізичних осіб, власників або користувачів цих земельних ділянок у міру того, як відбуваються якісь дії.

- Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?

- Внесення інформації про земельну ділянку та права на нього (присвоєння кадастрового номера) необхідно державі, щоб гарантувати дані права на об'єкт земельних відносин. Фактично власник або користувач земельної ділянки, інформація про який не внесено в НКР і не зареєстрована належним чином в реєстрі прав на нерухоме майно, знаходиться в зоні ризику - його власник / користувач може зіткнутися з шахрайством.

Так, зустрічалися такі випадки, коли в Київській області було по 4 документа, що підтверджують право власності на один і той же земельну ділянку. При встановленні меж земельної ділянки, приватизованої в 1994 р, виявляли будинок, побудований іншим власником цієї ж земельної ділянки, приватизованої в 2008 р Потім люди довго в судах з'ясовували, хто ж все-таки є власником даної земельної ділянки.

Тому присвоєння кадастрового номера - рекомендована фахівцями в галузі права і земельних відносин процедура, яка згідно із законодавством має бути ініційована або власником, або користувачем ділянки. Вона необхідна для реєстрації прав на землю в реєстрі прав на нерухоме майно, що в свою чергу є необхідною умовою отримання гарантій держави. Інакше доводити своє право, можливо, доведеться в суді.

З огляду на, що земля - ​​це актив, який більше не виробляється, а також має високу економічну вартість, вона привертає велику увагу шахраїв, саме цим і викликана необхідність реєстрації даних прав.

- У Великобританії люди, певний час проживали в покинутих будинку / садибі або користуються такою безхозною нерухомістю, отримують можливість оформити даний об'єкт у власність. У нас є такі можливості?

- У розділі ст. 119 ЗКУ передбачено отримання права власності на земельну ділянку по набувальної давності. Для цього громадянин повинен докласти зусиль довести, що він відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років. Тому він має право звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування або державної влади з проханням про передачу такої ділянки у власність або користування. У разі передачі такої ділянки у власність його розмір встановлюється.

Набувальна давність прописана ст.344 Цивільного кодексу України: перехід права власності по набувальної давності може статися в разі відкритого безперервного користування не належить цій особі майном:

- після закінчення десяти років, для нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- після закінчення п'яти років відкритого і безперервного користування, для рухомого майна.

Зарубіжний досвід показує, що в деяких випадках органи місцевого самоврядування або державної влади можуть продавати «нічийну» або не використовуються об'єкти (для яких необхідний істотний обсяг інвестування) за символічну плату в 1 долар. Це виконується, щоб залучити інвесторів для об'єктів, що мають якусь історичну чи соціальну цінність (в іншому випадку підтримувати такі об'єкти доводиться за бюджетні гроші). Держава та органи місцевого самоврядування т. О. позбавляються від майна, яке не приносить доходу, створюють сприятливе середовище для інвесторів, робочі місця і в кінцевому підсумку отримують додатковий дохід від податку на нерухоме майно та оренди землі.

Також в деяких країнах ретельно відстежують і контролюють моменти, пов'язані з реалізацією права власності / користування на землю. У таких випадках власнику / орендарю надається земля для створення об'єктів нерухомого майна разом з його зобов'язанням по будівництву таких об'єктів і їх подальшого введення в експлуатацію.

У разі невиконання термінів будівництва у тебе не тільки анулюють право користування, а й зобов'язують сплатити істотні штрафні санкції. Українським законодавством подібне не передбачено, в результаті чого ми і бачимо багато «безгоспних» об'єктів.

Що стосується отримання права власності на земельні ділянки по набувальної давності. Оскільки ЗКУ був прийнятий в 2001 році, в нинішньому році якраз закінчується цей час, і люди скоро зможуть оформляти землю в результаті користування нею.

- Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?

- Ти повинен довести, що ти їм користуєшся. Це може бути підтверджено, наприклад, сусідами, платежами за користування комунальними послугами, квитанціями про сплату земельного податку. Оптимальним доказом є саме сплата земельного податку, але більшість користувачів таких платежів не роблять. Тому довести право на приватизацію за фактом купується давності буде непросто. Але там, де є доказова база, через суд це можна зробити.

- За даними Госгеокадастра, з початку року станом на 20 жовтня 2017 р заявами громадян було зареєстровано 1 087 700 земельних ділянок та видано 907 710 витягів з кадастрової системи. Багато це чи мало?

- Математика наука точна, статистика - необхідна. Давайте разом порахуємо. В Україні 490 районів і 176 міст обласного підпорядкування, всього 29 742 населених пункти, період - майже 10 місяців. За цей час:

- реєстрацій в місяць: 3,66 ділянки на населений пункт, 163,32 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 4028,52 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в місяць: 3,05 ділянки на населений пункт, 136,29 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 3361,89 на регіон України;

- реєстрацій в день: 0,17 ділянки на населений пункт, 7,77 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 191,83 ділянки на регіон України;

- витягів з кадастру в день: 0,14 ділянки на населений пункт, 6,49 ділянки на район і місто обласного підпорядкування; 160,09 на регіон України.

З огляду на, що території, віднесені нашим законодавством до АР Крим та Севастопольській міськраді, контролюються Росією, а частина територій Донецької та Луганської областей - самопровоз-ошення «ДНР» і «ЛНР», похибка наших обчислень можна орієнтовно прийняти як не більше 10%.

Залишилося уточнити кількість співробітників Госгеокадастра для кожного регіону України, і ми зрозуміємо - чи багато це.

- Зараз багато питань піднімається про землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які використовуються державними або комунальними підприємствами. Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?

- У розвинених країнах земля дійсно є національним багатством. Вона вся порахована, на неї зареєстровані відповідні права і обмеження у використанні. За порушення правил використання слідують величезні штрафні санкції. Аграрії отримують реальну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, яка спрямована на застосування нових технологій, переробку сільськогосподарської продукції, підвищення ВВП в сільському господарстві, рівність всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних і комунальних, так і приватних підприємств.

Ще в 2016 р тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і Максимом Мартинюком (на той момент - глава Госгеокадастра. - Ред.) Було анонсовано, що в Україні понад 2 млн. Вільних земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. А також заявлено про ініціативу держави, пов'язаної з необхідністю продажу з аукціонів 1 млн. Га державних земель сільгосппризначення.

Виходячи з цих цифр, можна зробити наступні висновки: близько 4 млн. Га ріллі знаходяться в постійному користуванні, від 1 млн. Га ріллі держава доходу не отримує. За землі, які знаходяться в постійному користуванні, держава отримує 1% від нормативної грошової оцінки, що в 2017 р становить 309 грн. з 1 га ріллі. Відповідно за постійне користування в бюджет має надходити 1,236 млрд. Грн., З 1 млн. Га ріллі бюджет не отримує 309 млн. Грн.

Тепер подивимося на рівні умови для бізнесу і для державних підприємств: бізнесу Госгеокадастр пропонує платити 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 3712 грн. з 1 га, а держпідприємствам - 309 грн. з 1 га. Державні ж чиновники постійно говорять про те, що сільгосппідприємства державної форми власності збиткові. Так, Академія аграрних наук України анонсувала передачу Госгеокадастру більше 80 тис. Га сільськогосподарських земель, оскільки підприємства, що обробляють ці землі, працюють неефективно.

Я проаналізував ці цифри, і у мене виникає питання: при такому економічному нерівності плата, пропонована Госгеокадастром бізнесу, на 3403 грн. з одного гектара вище, ніж плата за той же гектар держпідприємства; якщо ж зрівняти бізнес і держпідприємства в платежах за землю, то держава може отримати додаткові 13, 612 млрд. грн. в рік тільки за ріллю.

Отримані кошти можна частково використовувати для створення і наповнення національної кадастрової системи інформацією про землю, ліси, води, нерухоме майно, корисних копалин та інших неврахованих ресурсах нашої прекрасної країни. Природно, їх можна направити на створення ефективних геоінформаційних систем, які дозволять публічно контролювати ці ресурси, а також на реєстрацію відповідних прав, обмежень у використанні. Державі варто надати підтримку органам місцевого самоврядування в освоєнні нових технологій, пов'язаних з переробкою сільгосппродукції, підвищенням ВВП в сільському господарстві, рівністю всіх гравців сільськогосподарського ринку - як державних, комунальних, так і приватних.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Чому так відбувається?
Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?
Наскільки поява кадастру в електронному вигляді і його доступність підвищують можливість пошуку земельних ділянок для їх отримання?
Для чого необхідно реєструвати право власності або користування на земельну ділянку в новому реєстрі прав на нерухоме майно?
У нас є такі можливості?
Тобто ти на землі косиш траву 15 років і потім отримуєш право на володіння цією ділянкою?
Багато це чи мало?
Який є зарубіжний досвід, і як землі сільськогосподарського призначення державної форми використовуються в Україні?
Чому так відбувається?
Куди треба звертатися і які документи зібрати, щоб реалізувати свої земельні права?