Житловий фонд - всі житлові приміщення, що знаходяться як у державній, так і приватній власності громадян та інших осіб, які мають право на придбання у власність нерухомого майна. Форма власності тут не має значення, оскільки під цим поняттям об'єднується все житло, придатне для проживання. Офіційне тлумачення поняття дає стаття 10 Житлового кодексу, прийнятого відносно недавно - в 2012 році.

Житловий фонд складається з:

• державного фонду, який в свою чергу ділиться на республіканський і комунальний;
• приватний фонд, що включає власність громадян і недержавних організацій.

Державний житловий фонд надається громадянам лише на підставі договорів найму житлових приміщень , І часто їх приватизація неможлива. Тобто, фактичне користування житловим приміщенням здійснюється громадянами, але в рамках дозволеного державою.

Існують випадки виключення зі складу житлового фонду, наприклад, у разі переведення житлового приміщення в нежитлове - для здійснення торгівлі, переведення його під офісне приміщення, а також в разі знищення житлового приміщення, і т.д.

Є ряд приміщень, які не включаються до складу житлового фонду - дачні будиночки, садові, готелі і місця в будинках відпочинку та інших подібних місцях, а також самовільно побудовані споруди, оскільки включення до складу житлового фонду відбувається тільки після державної його реєстрації.

Житло, що перебуває у власності громадян - приватний житловий фонд, і тут уже власники самі вправі здійснювати різні юридично значимі дії, такі як передача у спадок, здача внайми, дарування, і інші. Крім громадян, право володіння приміщенням може належати юридичним особам, відокремленим від держави - недержавним. Це можуть бути приміщення, придбані такими особами за свій власний рахунок, також квартири в кооперативах різних форм власності.

Указом Президента 479 в 2009 році були визначені правила перекладу з категорії житлового в нежитлове, де вказано, що в переводяться лише одноквартирні будинки; окремі приміщення в блокованому будинку; і квартири у висотних будинках на перших поверхах будівель.

Для переведення приміщення потрібно:

• Заява;
• техпаспорт ;
• документ, що засвідчує власності, а також дозвіл від інших власників (якщо такі є) або письмову згоду органів опіки та піклування (для осіб, які мають неповнолітніх дітей у віці до 18 років).

Державному органу дається 15 робочих днів на розгляд такої заяви, і в разі позитивної відповіді власник повинен буде провести реконструкцію і зареєструвати об'єкт, як нежитлове, і протягом одного року приступити до використання.

Хочете розширити свою житлову площу? Варіанти чотирикімнатних квартир на продаж представлені на Domovita.