З відкритих джерел

Нещодавно поява нових мовних законопроектів актуалізувало дискусійне питання

В Україні розгорається чергова дискусія навколо питання про мови. Точніше, на цей раз, про мову. У парламенті зареєстрували ряд законопроектів про регулювання державної мови. Питання на значний суспільний резонанс передбачити було неважко, адже жоден закон про мови, або хоча б обговорення мовної політики, не проходив спокійно.

Тому, незважаючи на "мовний майдан" 2012, який супроводжував прийняття закону, який згодом назвали "законом Ківалова-Колесніченка" (за іменами нардепів-ініціаторів, - ред.), Його скасування викликала ще більший протест. Тому майже три роки після євромайдан в суспільстві панував певний консенсус за принципом - не чіпати мовне питання - немає масових протестів ні з одного боку.

Але в січні 2017 р консенсус був порушений. Нардепи подали відразу кілька законопроектів, кожен з яких радикально підсилює статус української мови.

Якщо хочете знати коротку версію, що зміниться з прийняттям цих законопроектів - то перегортайте відразу в кінець матеріалу. А поки - більш розширена версія очікуваних змін.

Законотворчі ініціативи під лупою:

Чим відрізняються представлені мовні документи

Народний депутат від фракції "Самопоміч" Ірина Подоляк Самопоміч

Нещодавно було зареєстровано кілька нових мовних законопроектів, один з них привернув особливу увагу, головним ініціатором вказана перший заступник глави комітету з питань культури і духовності, представник об'єднання "Самопоміч" Ірина Подоляк.

При цьому навіть ініціатива розгляду такого документа вже розкритикована. Зокрема, депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко не згоден з поданням наступних законопроектів: "Якщо ми і далі будемо розділяти країну з приводу мови, хто на якому говорить, то ми знову отримаємо тут панування Російської Федерації, я вам це гарантую".

Давайте подивимося, що пропонує законопроект № 5670 "Про державну мову". Його частина вступає в силу через 2 місяці після його публікації, деякі положення - протягом двох років.

Чиновники, нардепи, судді повинні вільно володіти українською мовою. При цьому вимоги визначає Національна комісія зі стандартів державної мови, а перевірку рівня володіння здійснює Центр української мови.

Квоти мовлення українською в ефірі телерадіокомпаній продовжує регулювати закон "Про телебачення і радіомовлення". Уточнюється, що мова йде щонайменше про 10% мовлення українською мовою для загальнонаціональних телекомпаній, 20% - для місцевих каналів та 60% - для державних (відсоток від часу добового мовлення).

Друковані ЗМІ повинні виходити в декількох мовних версіях, одна з них - українська, тираж якої повинен становити мінімум половину від сукупного.

Програмне забезпечення, у якого є інтерфейс, має бути переведено на українську мову, проте на час закупівлі та перевстановлення таких програм допустимі офіційні мови Євросоюзу.

Новини по темі

Новини по темі

Згадувана раніше Національна комісія зі стандартів державної мови, створення якої передбачає даний законопроект, вимагає особливої уваги. Це 9 осіб, обраних на 6 років прем'єр-міністром і різними міністерствами, а також Президією Національної академії наук України. Їм будуть платити, як заступникам міністрів, вони не вважаються держслужбовцями, хоча займатися іншою оплачуваною роботою або підприємницькою діяльністю не можуть.

Функції Нацкомісії з стандартам державної мови зрозумілі з назви, вони включають затвердження стандартів української мови жестів, визначення необхідного рівня володіння мовою для отримання українського громадянства. Така комісія повинна визначити методи перевірки рівня мови та затвердити зразок сертифіката.

Нацкомісія з стандартам державної мови повинна створити Центр української мови, який буде виконувати рішення Комісії, тобто проводити іспити з української мови чиновників і суддів, видавати сертифікати, розробляти посібники тощо.

Також і сама Нацкомісія повинна створити Термінологічний центр української мови, який буде опрацьовувати зміни українського правопису, стандарти термінології і транскрибування.

Законопроект передбачає захист української мови і посаду Уповноваженого з такого захисту. Це юридична особа, у якого є друк і рахунки в Держказначействі України. Кабмін призначає і звільняє Уповноваженого із захисту державної мови. При Уповноваженому діє служба з 27 мовних інспекторів. Призначати таких співробітників буде Уповноважений, а платити їм будуть, як працівникам апарату Кабміну.

Громадяни зможуть скаржитися на порушення прав щодо використання української мови Уповноваженого із захисту державної мови, а його Секретаріат буде реєструвати скарги і забезпечувати їх розгляд.

Якщо зареєстрована скарга про недотримання стандартів української мови або за власною ініціативою Уповноважений може прийняти рішення про призначення мовної експертизи або мовного інспектування.

Новини по темі

Новини по темі

Харківський "мовний майдан". Архівне фото, 2012 рік. радіо Свобода

Це єдиний законопроект, який вводить штрафи і більш серйозне покарання за невикористання української мови в прописаних випадках і приниження державної мови відповідно.

Тим часом нині чинний закон Ківалова-Колесніченка містить кримінальну відповідальність за розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті. Відповідна стаття передбачає покарання від штрафу до 5 років в'язниці.

Отже, в кодексі про адміністративне порушення вперше передбачена відповідальність за невикористання державної мови. Так, засідання місцевої влади або робоче спілкування в Збройних силах російською мовою може спричинити за собою штраф від 3 400 грн до 6 800 грн, а за проведення російськомовного наукового заходу або публікацію реклами - від 3 400 грн до 5 100 грн.

Крім того, в Кримінальний кодекс вносяться зміни, згідно з якими публічне приниження чи зневажання державної мови прирівнюється до публічного нарузі над Державним прапором, гербом України або гімном і карається штрафом до 850 грн або арештом до півроку або тюремним строком до 3 років.

Публіка відразу піддала гострій критиці запропоновані зміни до адміністративного і кримінального кодексів.

Зараз законопроект №5670 про державну мову спрямований на розгляд в комітеті з культури і духовності, коли його розглядатимуть під куполом Верховної Ради, ще невідомо.

Більша увага до медіа

Як зазначалося раніше, на розгляд ВР подано не один законопроект, а кілька відразу. Зокрема, законопроект № 5669 "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" подали сім нардепів, основний ініціатор - "свободівець" Михайло Головко.

Законопроект дуже схожий на описаний вище. Також українська мова - державна, також пропонується створити Нацкомісію з стандартам державної мови та інші установи. Однак тут не прописані адміністративні штрафи за недотримання цього закону, і висновок за осквернення української мови.

Показово, що регіональні мови і мови нацменшин в даному законопроекті називаються "іноземними мовами". Також високопосадовці та іноземці, які бажають отримати громадянство України, повинні володіти державною мовою.

А ось в питанні мовлення телерадіокомпаній і мови ЗМІ даний варіант мовного законопроекту набагато жорсткіше, ніж описаний вище. Телепередачі стовідсотково повинні озвучуватися або дублюватися, а преса - виходитиме українською мовою. Тираж іноземною мовою, якщо і присутній, не повинен перевищувати 15%.

Новини по темі

Новини по темі

Також був поданий законопроект № 5556 "Про мови в Україні". Тут авторів знову багато - більше 30. Головним ініціатором відзначений представник "БПП" Ярослав Лесюк. Відзначимо, що депутат від "Народного фронту" Медуниця був притягнутий як до підготовки цього законопроекту, так і №5670 "Про державну мову".

Законопроект надає певні "пільги" і сприятливі умови для розвитку кримськотатарської мови. Зокрема, прописано, що українська мова - державна, в межах Автономної Республіки Крим таку ж роль відіграє кримсько-татарську мову, який може використовуватися нарівні з українською.

Також прописано таке поняття, як мова корінних народів або національних меншин. Однак підкреслюється, що українські діалекти української мови і мови мігрантів не є мовами корінних народів і національних меншин України.

В освітніх установах можна створювати групи / класи, які зможуть навчатися своєю рідною мовою, проте в старших класах навчання все одно має проходити українською мовою.

Щодо ЗМІ. Щонайменше дві третини контенту потрібно видавати українською мовою. Державна преса повинна бути україномовною, тільки в Криму допускається використання кримськотатарської мови. Телерадіокомпанії повинні вести мовлення українською мовою, за межами держави можливі інші мови. У межах населених пунктів, де проживають корінні народи, можливо мовлення на мовах нацменшин.

Ні слова про створення додаткових установ. Контролює виконання закону Кабмін, несуть відповідальність держслужбовці.

Що прописано в нових мовних законах: ТОП-10 можливих змін

Мітинг на підтримку української мови, 2012 г. З відкритих джерел

Запропоновані недавно законопроекти внесуть деякі зміни, які помітить кожен українець. У деяких питаннях нардепи не дійшли згоди, однак в документах є багато спільного. Всі вони значно посилюють статус української мови в усіх сферах життя, а знання мови стає чи не вирішальним фактором для держслужбовців.

Зокрема, йдеться про таке:

• Держслужбовець повинен володіти українською мовою або вдосконалити свої знання протягом півроку з початку дії закону. Відзначимо, якби ці норми діяли раніше, то і прем'єр-міністр Микола Азаров, і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков були б змушені пройти тестування на знання української мови. Змогли б вони його здати? Можливо. Але в будь-якому випадку, їм потрібно було б до цього уважно ставитися. Відзначимо, що деякі варіанти законопроекту перешкоджають вступу на посаду навіть голові сільської ради, який не володіє державною мовою. Як при цьому бути маленьким національним містах, наприклад в Закарпатті або Одеської області, де компактно проживають етнічні угорці, болгари, які можуть не знати мову? Дуже просто: вивчити його.
• Українська мова - мова судочинства. Судді обов'язково повинні володіти державною мовою, а ось щодо учасників судового процесу можуть бути варіанти - в деяких законопроектах суд може проводитися іноземною мовою відповідно до процесуальним кодексом; або ж учасники суду повинні користуватися послугами перекладача під час судових засідань, а всі матеріали справи їм повинні перекласти мовою меншин.
• У Збройних силах України повинні користуватися українською мовою. Військовослужбовці обзани вільно володіти державною мовою. У деяких варіантах мовного закону уточнили, що мова діловодства, команд та іншого статутного спілкування - українська мова. В одному з документів зазначено, що іноземна мова може використовуватися в зв'язку з участю українців в міжнародних військових формуваннях.
• В інтернет-магазинах, кафе, перукарень та інших закладах, де продають товари і послуги, працівники повинні вести документацію і звертатися до клієнта українською мовою, за бажанням споживача можливий іншу мову спілкування, прийнятний для сторін. При цьому мова йде про приватних установах в тому числі. Нагадаємо, нещодавно ЗМІ повідомили про те, що українська дитяча письменниця Лариса Ніцой кинула дрібницею в касирку бо її, як покупця, що не обслужили українською мовою. Відповідно до чинного закону, українська мова не є обов'язковим в громадських закладах, а в разі прийняття одного з нових мовних законів письменниця має повне право вимагати обслуговування українською мовою в будь-якому закладі, де продають товари або надають послуги.
• Медичні установи користуються українською мовою у веденні документів та спілкуванні з клієнтами. За бажанням пацієнта можливе спілкування на іншому прийнятному для обох мовою. В одному із законопроектів прописано, що в разі нерозуміння між медпрацівником і споживачем перший привертає перекладача, якого повинен сплатити клієнт, який недостатньо володіє українською мовою.

Новини по темі

Новини по темі

Народний депутат Сергій Ківалов і екс-депутат Вадим Колесніченко UAINFO

• У транспорті обслуговування клієнтів має відбуватися українською мовою. В альтернативних варіантах законопроекту допускається індивідуальне обслуговування клієнта на іншій мові за його бажанням або використання іноземної мови, скажімо, в аеропортах.
• Географічні назви, а також назви вулиць, бульварів, залізничних станцій повинні прописуватися на українській мові. Деякі законопроекти допускають дублювання мовою нацменшин, проте меншим шрифтом.
• Програмне забезпечення, яким користуються в держустановах, має бути з українським інтерфейсом. За версією деяких законопроектів, так само повинно бути в освітніх установах, політичні партії тощо.
• Мова ЗМІ і преси - це сфера, яка по-різному прописана у всіх запропонованих мовних законопроектах. Всі сходяться на думці, що українських телепрограм, газет та інтернет-сайтів має бути більше, проте відрізняються думки, наскільки саме. Від стовідсоткового мовлення українською мовою з незначними винятками для національних меншин до більш демократичних варіантів. При цьому інформаційні агентства можуть публікувати матеріали на російській і, при необхідності, на інших мовах.
• Книгодрукування за державні кошти відбувається українською мовою. У деяких законопроектах прописано, що частка надрукованих книг українською мовою постійно повинна становити не менше 50%, в інших навіть не уточнюють, що саме мається на увазі.

Флешмоб за і трохи проти

Глава комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький вже анонсував створення компромісного "мовного" законопроекту . Він на своїй сторінці в Facebook підкреслив, що всі запропоновані мовні законопроекти патріотичні, а в дискусійних питаннях треба буде дійти згоди.

"Нам важливо зробити закон дієвим, демократичним, таким, який підтримає більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо ", - зазначив Княжицький.

Загалом думки розділилися. Деякі критикують недоречність підняття мовного питання саме зараз, інші сміються над пропозицією створення великої кількості наглядових установ, "мовної інспекції", штрафів і більш суворих покарань за недотримання вимог закону.

У соцмережах почали щось на кшталт флешмобу: під фото з хештегом " ЗаконПроМову5670 "Збирають назви організацій і установ, які підтримують дану ініціативу.

Поява мовних законопроектів прокоментував ініціатор Дейст зараз закону, депутат від "Оппоблока" Сергій Ківалов. На його думку, Україна - багатонаціональна країна, і реформувати мовну політику потрібно з урахуванням цього.

"Хочете прийняти новий закон, приймайте, але не робіть це бездумно, загрібаючи всіх під одну гребінку. Україна була, є і буде багатонаціональною державою - це треба розуміти і приймати, іншого шляху у нас немає!" - цитує Ківалова його прес-служба.

На думку нардепа, ніхто не заперечує державний статус української мови, але на побутовому і регіональному рівні потрібно керуватися досвідом передових держав, а не розбурхувати суспільство надуманими питаннями, щоб відвернути населення від реальних проблем в економіці, політичній і соціальній сфері держави.

Також прокоментувала потенційне внесення змін до мовну політику дитяча письменниця Лариса Ніцой, яка раніше кинула жменю дріб'язку в касирша через те, що її не обслужили українською мовою. На її думку, новий мовний закон необхідний , Щоб захистити права україномовного населення.

Що ж, дата розгляду мовного законопроекту Верховною Радою ще невідома, в профільному комітеті планують "синтезувати" компромісний документ, проте вже зараз ясно, що громадськість буде пильно стежити за тим, що відбувається - і буде цікаво.