В Україні готуються тотальні перевірки всіх претендентів на бюджетні гроші, будь-то допомога по безробіттю, субсидія, "переселенческая" допомога або пенсія.
Мінфін розробив законопроект "Про верифікацію і моніторингу державних виплат", який переданий на затвердження Кабміну, після чого буде зареєстрований в парламенті. Якщо його приймуть, в країні створять свого роду "поліцію з пільг", яка займеться збором досьє на українців. Контролери зможуть запитувати буквально будь-які дані, включаючи банківські - про наявність рахунку і пересуванні грошей на ньому.
На час перевірок чиновники зможуть зупиняти виплати (на термін до 30 днів). А якщо виявиться, що одержувач не так бідний, як намагається довести, з нього не тільки знімуть всі компенсації, а й змусять повернути в бюджет уже отримані кошти.
Заявлена в пояснювальній записці мета проекту - підвищити адресність бюджетних виплат і зробити існуючу систему пільг компенсацій більш справедливою. А заодно у влади з'явиться можливість ще "заощадити бюджетні ресурси".
Нагадаємо, що схожий документ від Мінфіну в Україні вже працює - це урядову постанову №329 , Яке почало діяти в травні цього року. Правда, воно стосується виключно одержувачів субсидій.
Постанова містить цілий перелік скандальних норм, які позбавляють людей прав на компенсації по комуналці. Це, наприклад, наявність автомобіля не старше п'яти років, покупки до 50 тисяч гривень і інше.
Крім того, чиновникам дозволили самим займатися збором "компромату" - так звані соціальні інспектори збирають чутки і плітки, спілкуюся з сусідами і вивчають звички претендентів на субсидії, щоб перевірити чи можуть ті платити за комуналку зі своєї кишені.
Підсумки таких тотальних перевірок вже є - за даними Держстату, число одержувачів субсидій за 8 місяців цього року скоротилося на 58,1% , В порівнянні з аналогічним періодом 2017р (до 2,9 млн. Домогосподарств).
Швидше за все, на настільки ж вражаючі результати Мінфін розраховує і за іншими видами державних виплат.
"Створюється схема, яка дозволить позбавити пільг практично будь-якого українця, причому, з абсолютно надуманих причин", - пояснив "Країні" старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
"Країна" розбиралася як чиновники будуть збирати компромат на українців і до чого це призведе.
Досьє на кожного
У законопроекті прописано створення цілої міні-імперії зі збору даних на одержувачів державних грошей.
По-перше, планується створити новий орган, які стане акумулювати таку інформацію і перевіряти її достовірність. Він зможе безперешкодно отримувати дані з державних реєстрів та баз даних, в тому числі, з обмеженим доступом. Для нової структури в проекті передбачено право отримувати також банківську інформацію - дані про наявність у претендента на виплати рахунку і пересуванні грошей на ньому. Порядок надання фінустановами таких даних повинен окремо розробити Нацбанк.
По-друге, влада хоче створити нову інформаційно-аналітичну платформу, на якій будуть зібрані всі отримані контролерами дані на українців. Це дозволить завести сотні тисяч підробних досьє на громадян, що містять максимум інформації -починаючи від особистих і закінчуючи майновими і фінансовими даними.
У переліку відомостей, які планується акумулювати на платформі - паспортні дані і дані платника податків, дані про місце проживання, склад сім'ї, банківських рахунках і рух коштів на них, дані з майнових реєстрів (наявність нерухомості, земельної ділянки, автомобіля, операції з ними) та інше. Цю інформацію планується оперативно оновлювати.
Главі секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського сама ідея створення такої інформаційно-аналітичної платформи можна подобається, але він бачить в ній і певні ризики. "Вона дозволить акумулювати всю інформацію в одному місці і може полегшити життя не тільки чиновникам, але і претендентам на державні гроші. Подавати документи на виплати можна буде в електронній формі, мінімізувавши спілкування з держслужбовцями. Але питання в тому, як ця платформа буде працювати і наскільки зможуть захистити персональні дані українців ", - говорить Забловський.
У проекті закону зазначено, що новий орган по версифікації буде відповідати за збереження зібраної інформації. Але з урахуванням того, що в Україні вільно продаються буквально будь-які бази даних, в те, що ці досьє не потраплять у відкритий доступ віриться насилу.
"При цьому в проекті - ні слова про відповідальності чиновників за витік інформації", - зазначає Кравець.
По-третє, висновки контролерів за зібраними досьє на українців потім будуть передаватися на місця - в регіональні органи, які здійснюють виплати. Вони повинні будуть за результатами перевірок або продовжувати платити, або перерахувати суми компенсацій, або ж взагалі позбавити людину допомоги. А якщо одержувача викриють в навмисній брехні і надання неправдивих сведеній- йому доведеться повернути державі всі отримані гроші.
При цьому на час перевірки всі виплати (у тому числі, життєво необхідні, скажімо, пенсію) припинятимуть - в проекті на це відведено місяць. "Незрозуміло, чи будуть компенсувати гроші за цей місяць, чи можуть припиняти виплати по кілька разів, і чи не стане приводом для перевірок банальна помилка, скажімо, якщо замість нової назви вулиці людина вкаже старе", - говорить Кравець.
<Hr /> <hr />
Як перевірятимуть
Як зазначено в документі, верифікація одержувачів будь-якої державної допомоги буде проходити в три етапи. Перший - превентивна верифікація. Її будуть проводити ще до призначення виплат. Надані людиною документи запустять в аналітичну систему для перевірки інформації. Якщо виявляться невідповідності, в призначенні допомоги відмовлять.
Другий етап - потокова верифікація. Вона буде проходити вже під час виплат. Як зазначається в проекті, її мета - виявлення змін "соціально-майново-фінансового становища рецензентів, які можуть впливати на призначення, нарахування та розмір виплат". Тобто, якщо ви отримуєте, скажімо, переселенческую компенсацію на житло, але при цьому виявиться, що ви зуміли непогано влаштується і навіть відклали на банківському рахунку дещо дещо гроші на чорний день, виплати, швидше за все, призведе до скасування.
А сам одержувач піде по третьому етапу перевірок - ретроспективної верифікації. До речі, в пропозиціях до проекту є поправка про позбавлення компенсацій на житло переселенців, на рахунках яких виявиться більше 25 неоподатковуваних податком мінімумів (трохи більше 22 тисяч гривень). Цілком можливо, що в процесі роботи над законопроектом цю норму внесуть.
Ретроспективну верифікацію стануть застосовувати після закінчення виплат. Контролери ще раз вивчать і проаналізують всю інформацію і зроблять висновок законно ви весь цей час отримували гроші з бюджету. Якщо виявиться, що немає, то чиновники мають право запустити механізм стягнення всіх незаконно отриманих коштів.
Втім, на думку економіста Олексія Куща, провести якісну верифікацію і селекцію (відбір) пільговиків можливо лише в тому випадку, якщо на госивиплати претендує 10-15% громадян, тоді як у нас пільги отримує чи не кожен другий.
"Тому готується система може виявитися банальною імітацією діяльності з підготовки до монетизації перед МВФ, а на практиці нічого працювати не буде", - припускає він.
На всіх не вистачить грошей
Формально масштабна верифікація всіх одержувачів державних грошей пов'язана з підготовкою монетизацією пільг. Провести останню Україна зобов'язалася в рамках гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. "В Україні на сьогоднішній день близько 19 мільйонів одержувачів різних пільг (з них близько 12 млн - пенсіонери). І далеко не всі громадяни мають право на державну допомогу. Зрозуміло, що провести монетизацію для такої армії пільговиків просто нереально", - говорить Забловський.
Поки запущена лише монетизація проїзду в громадському транспорті. Вона прописана в урядовій постанові №197, прийнятому в березні минулого року. Але пільговики залишилися незадоволеними - грошей на програму виділили занадто мало, тому на повну компенсацію проїзду їх не вистачає і людям доводиться доплачувати зі своєї кишені. Наприклад, в Черкаській області пільговикам виділяють всього по 60 гривень на місяць, у Волинській - 69 гривень, в Харківській - 130 гривень. Якщо їздити кожен день, то виходить від 2 гривень в день, а квиток на комунальний транспорт стоїть, як мінімум, 4 гривень, маршрутки ж ще дорожче.
З наступного року влада має намір в експериментальному режимі запустити монетізцію субсидій. На банківські картки одержувачів стануть перераховувати компенсацію по комуналці, яку людина потім повинен перенаправити постачальнику послуг. Якщо за підсумками сезону субсідіанту вдасться щось заощадити, залишок коштів йому обіцяють повернути живими грошима. Але питання в тому, де держава візьме потрібну суму. У проекті бюджету на наступний рік на субсидії закладено всього 55 млрд гривень, тоді як за розрахунком "Нафтогазу", з урахуванням зростання цін на газ, знадобиться не менше 90 млрд.
У держави не вистачає грошей і на інші пільги. Так, у проекті бюджету на 2019 рік на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю передбачено 63 млрд гривень. Для порівняння - в бюджеті -2018 - близько 60 млрд. Грн. Тобто, різниця не покриває навіть інфляції, і, якщо платити по-старому, то виходить, що доведеться навіть урізати суми компенсацій.
Зберегти їх на нинішньому рівні або підвищити (що вже пообіцяли влади) можна хіба що прорідити армію одержувачів. Наприклад, чиновники мають намір грунтовно почистити список одержувачів допомоги по безробіттю.
Їх на сьогоднішній день близько 300 тисяч, але при цьому багато українців отримують гроші на біржах і паралельно підробляють без офіційного працевлаштування, або працюють за кордоном, отримуючи цілком пристойну зарплату.
Аналітик Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко говорить, що під виглядом верифікації пільговиків в Україні просто створюється ще одна корупційна годівниця - адже коли рішення про пільги приймає конкретний чиновник, відкриваються небачені можливості для маніпуляцій. При цьому в Україні досі немає елементарного реєстру пільговиків, про створення якого говорять роками і під який вже кілька разів виділяли гроші з бюджету, - зазначив експерт.
В експертну грошову оцінку проекту від Мінфіну зазначено також, що тотальний збір особистих даних, м'яко кажучи, не зовсім законний. "У цьому році свою думку з цього питання вже висловив Конституційний суд. Він визнав, що збір персональних даних на одержувачів субсидій порушує конституційні права громадян", - зазначає Ростислав Кравець.
Втім, судячи з того, що інспектора по субсидіях продовжують збирати компромат на громадян, рішення КС для них явно не аргумент. І якщо верифікатори виявляться настільки ж активними як і інспектори по субсидіях, можна прогнозувати, що пільг позбутися половина цьогорічних здобувачів.