Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Турчинов повідомив, що з 1 січня 2018 року громадяни Російської Федерації, які збираються відвідати Україну, повинні будуть пройти процедуру попередньої електронної реєстрації, а також надати планований маршрут пересування по території країни. Крім того, на кордоні буде введено біометричний контроль з обов'язковим зняттям відбитків пальців.

А ось процедура попереднього повідомлення українського МЗС просто закриє для багатьох росіян кордон. А для тих, кому вдасться її перетнути, зробить перебування на Україні вкрай дискомфортним.

Більшість російських громадян їде на Україну до родичів або у справах, якийсь (весь час скорочується) відсоток - на відпочинок. В останньому випадку ви ще можете заздалегідь визначити час поїздки і місце перебування. І то не завжди. Поїхали, ви, припустимо, відпочити в Одесу, а потім вирішили з'їздити подивитися Ізмаїл, та й затрималися там на тиждень. Ось уже і порушення маршруту і місця перебування. А турист зараз пішов мобільний, часто змінює рішення на ходу.

До родичів же на Україну зараз намагаються без особливої ​​необхідності не їздити. Весілля, похорони, хвороба, ще якісь форс-мажорні обставини. Більшу частину з них неможливо передбачити і заздалегідь повідомити Київ про наміри. Те ж стосується і бізнесу. Необхідність термінової короткою (вранці туди, ввечері назад) поїздки може виникнути в будь-який момент.

З урахуванням того, що кордон України щорічно перетинає понад півтора мільйона росіян, з проблемами зіштовхнуться сотні тисяч людей. При цьому зрозуміло, що київський МЗС не зможе обробити мільйони анкет, які повинні будуть заповнювати бажаючі відвідати Україну громадяни Росії. У нього просто немає для цього вільного персоналу. Та й не зовсім зрозуміло, що з цими даними робити. Навіть СБУ такий вал непотрібної інформації нічим не допоможе - тільки відверне ресурси.

Механізм української бюрократії розбалансований. Міжвідомчі зв'язку порушені. Єдиної електронної системи, що зв'язує бази даних різних держорганів, як та, що створена в Росії (хоч ще і не доведена до досконалості), на Україні немає і не передбачається. Як буде надходити інформація з МЗС на кордон про те, хто повідомив, а хто не повідомив заздалегідь про свою поїздку? Як її будуть обробляти на пунктах пропуску? Чи треба буде заздалегідь вказувати, через який пункт пропуску ви збираєтеся в'їхати на Україну, або на кожен відправлятимуться дані про потенційних мільйонах відвідувачів? На якій підставі можна буде відмовити у в'їзді, якщо процедура носить не дозвільний, а повідомний характер? Все це велика таємниця. Оскільки ж державний механізм України працює на рівні XVII століття, можна заздалегідь припустити, що тисячі, а то й десятки тисяч людей, які виконали всі необхідні процедури, будуть стикатися з неможливістю перетнути кордон.

Природно, все це буде сприяти як зростанню антиукраїнських настроїв в російському суспільстві, так і збільшення напруженості в міждержавних відносинах, провокуючи Росію на відповідні заходи.

Саме це Києву і треба. Українські керівники діють в стилі тринадцятирічного підлітка, задирає чемпіона світу з боксу. То він йому на піджак плюне, то камінь у вікно кине, то машину цвяхом подряпає. І все це у відкриту, викладаючи звіти про свої "подвиги" в інтернет. Ось, мовляв, я який. Сам чемпіон мене боїться.

А що чемпіону робити? Поскаржитись батькам малолітнього негідника. Ті кажуть: "Він ще дитина". Написати заяву в міліцію - збиток недостатній для порушення кримінальної справи, а адміністративний штраф незначний. Дати по голові - можна не розрахувати сили і увігнати "дитини" в землю по капелюшок. Після цього сам під суд підеш. А "дитя" бавиться й провокує, відчуваючи свою повну безкарність.

Чим може відповісти Росія? Ввести дзеркальні заходи. Але Росія - не Україна. Свої вимоги вона завжди забезпечує відповідними ресурсами. Тобто треба буде створити величезний апарат щодо своєчасної обробці українських анкет і біометричних даних перетинають кордон українців. Крім того, необхідно буде встановити контроль над можливим порушенням режиму пересування по Росії. Це досить складні і дорогі заходи.

Можна просто відповісти введенням віз. Це дещо ускладнить громадянам України перетин російського кордону. Якщо візу зробити абсолютно доступною (наприклад, видавати її прямо в пункті пропуску), це ніяк не вирішить проблему, тільки змусить українців платити за неї якусь суму. Відповідно, дозволить київським режиму розгорнути пропагандистську кампанію навколо "російської жадібності" - намагаються, мовляв, на бідних українських гастарбайтерів заробити.

Якщо отримання візи максимально ускладнити, російський ринок праці моментально втратить частину необхідних йому трудових ресурсів. Причому не у всіх випадках їх можна буде замінити гастарбайтерами з Середньої Азії. Наприклад, кілька десятків тисяч українських нафтовиків і газовиків, які працюють вахтовим методом на родовищах Півночі і Сибіру, ​​- ексклюзивний ресурс, який неможливо замінити з сьогодні на завтра. "Газпром" і "Роснефть" без них, звичайно, не помруть, але проблеми відчують. А навіщо?

Головне ж, що ідея Києва як раз і полягає в тому, щоб максимально обмежити громадянам України можливість відвідувати Росію і порівнювати ситуацію в нашій країні і на батьківщині. Але зробити це необхідно руками Кремля. Тому що взяти на себе відповідальність за заборону українцям виїжджати в Росію Києву страшно. Мінімум п'ять мільйонів українців тимчасово або постійно працюють в Росії. Ще близько десяти мільйонів залишилися на Україні членів їх сімей (третина від наявного населення) годується з їх заробітків. Якщо Київ своєю волею закриє їм Росію, то можливий соціальний вибух небаченої сили - не якийсь там жалюгідний "Майданчик", а саме бунт "безглуздий і нещадний". Адже в даному випадку мова буде йти про виживання.

Тому-то Києву і необхідно перенаправити соціальний гнів на Росію. Таким чином він не тільки відводить удар від себе, але і заміщає соціальний протест черговим сплеском русофобії.

Очевидно, що Росії доведеться дати відповідь на українські провокації. Зрештою, як правильно писав Шварц в "Звичайне диво", "зухвалих щенят карають". Але очевидно і те, що відповідь цей повинен бути асиметричний. До симетричного (дзеркальному) в Києві готові. І бити він повинен в першу чергу по київській правлячій еліті. Не стільки навіть по їх майновим інтересам, скільки по самому для них страшного - по соціальній стабільності.

Повинно відбутися щось, на що розраховує українська влада, але з точністю до навпаки. Рівень життя широких мас повинен різко і критично впасти, але вина з усією незаперечною очевидністю (навіть для отруєного пропагандою українця) повинна виявитися на українській владі.

Тоді у них буде можливість зайнятися улюбленою справою - почати з'ясовувати, хто винен в черговий "зрада".

Ростислав Іщенко

Переглядів: 668