Стягнення боргів з фізичних осіб за рішенням суду

Останнім часом, у зв'язку зі складною економічною ситуацією через чергової фінансової кризи, різко зросла кількість кредитів, які не були повернуті вчасно.

З кожним днем ​​ситуація продовжує погіршуватися. Борги не повертають як юридичні так фізичні особи. У цьому випадку кредитори змушені звертатися до судів для повернення своїх коштів.

Як правило, найбільш поширеним випадком в даній ситуації є стягнення боргу за договором позики , Проте досить часто договір позики замінюють інші фінансові зобов'язання.

І якщо процедура повернення боргів по відношенню до підприємців і юридичних осіб досить добре відпрацьована і спирається на відповідні закони, то щодо фіз. осіб цей процес протікає не так успішно і має певні складності.

Всі випадки заборгованості фізичними особами розглядаються або в світовому суді або в процесі цивільного судочинства. Якщо по відношенню до юридичних осіб можна почати процедуру банкрутства, то по відношенню до осіб фізичних така процедура неможливо. За службовим в разі його непогашення продовжують нараховуватися відсотки і штрафи неустойки, а іноді борги переходять на спадкоємців боржника.

Законодавство чітко визначає способи і порядок стягнення боргів з фізичних осіб . Для цього кредитор слідуючи певному порядку повинен звернутися в суд про стягнення заборгованості, що виникла. Подібний позов подається в письмовій формі.

У ньому обов'язково вказується назва суду куди подається заява, назва тієї організації яка звертається з позовом, повідомляється про місцезнаходження даної організації та особисті дані представника, якщо заява подана представником.

Також в заяві обов'язково зазначаються дані відповідача, а саме: найменування відповідача та його місце проживання. При цьому в заяві визначається причина звернення позивачка до суду. Іншими словами, заявник повинен вказати в чому були порушені його права, і в чому полягають його вимоги.

Крім цього повинні бути представлені докази того, що ці права і інтереси були дійсно порушені. У заяві повинна бути прописана ціна позову і повний розрахунок стягуються коштів. При цьому повинні бути дотримані всі етапи до судових звернень до відповідача відповідно до договору.

В кінці позову перераховуються документи, що додаються до заяви. Крім перерахованого вище, до заяви додаються кілька його копій, якщо боржників кілька, квитанція про те, що державне мито було сплачено, довіреність дає право представнику виступати в суді в інтересах заявника, документи, що підтверджують право на висунення позовних вимог.

Суддя протягом п'яти днів приймає позов до провадження і виносить ухвалу на підставі якого порушується справа в першій інстанції суду.

Суд встановлює законність висунутих позивачем вимог і або задовольняє, або відхиляє позов.

На вимогу учасників процесу суддя може вжити заходів щодо забезпечення даного позову. Заходи щодо забезпечення позову включають в себе: накладення арешту на майно відповідача, заборона відповідачу виконувати деякі дії, виноситься заборона про вчиняти дії з предметом спору.

Заява про забезпечення позову розглядається в момент надходження, причому відповідачу про це не повідомляється. На підставі рішення судді позивачеві видається виконавчий лист.

Ще одним способом стягнення боргів є відшкодування заборгованості в наказовому порядку виробництва. У цьому випадку на підставі судової ухвали відбувається витребування рухомого майна боржника. Таке стягнення боргів має спрощену процедуру і відбувається в більш короткі терміни.

Всі перераховані способи повернення коштів мають свої переваги і недоліки, але всі вони спрямовані на захист прав кредитора та стягнення боргів з фізичних осіб за рішенням суду.

Максим Шилін
Інформаційне Агентство "Фінансовий Юрист"