Серед наших клієнтів в Запоріжжі чимало компаній, що мають великий штат працівників. І питання відшкодування шкоди, заподіяної цими працівниками, на жаль, виникають досить часто.

Наприклад, коли за результатами інвентаризації виявляється недостача або псування матеріальних цінностей, у підприємства виникає ряд правомірних питань: хто в цьому випадку відшкодує збитки, як правильно притягнути винних до відповідальності.

Давайте розглянемо питання, пов'язані з проведенням перевірки та притягненням до відповідальності працівників, які своїми діями завдали шкоди підприємству.

Для того щоб підприємство могло стягнути суму збитку з працівників, послідовність дій повинна бути такою: внутрішня перевірка, визначення розміру збитку, стягнення збитків.

Внутрішня перевірка

Перевірку проводить або спеціально створена за фактом заподіяння шкоди підприємству комісія (призначена наказом керівника), або інвентаризаційна комісія в ході проведення інвентаризації (якщо мова йде про недостачу при інвентаризації). Склад комісії законодавством не встановлено, як правило, в неї входить непарна кількість матеріально НЕ відповідальних працівників бухгалтерської, кадрової або юридичної служби підприємства. Завдання комісії - опитати працівників, що мають відношення до того, що трапилося, і взяти у них письмові пояснення, потім встановити осіб, винних у заподіянні шкоди.

Винними в заподіянні шкоди можуть бути особи, які згідно з внутрішніми документами підприємства відповідальні за збереження переданого їм майна. Але такі працівники не будуть вважатися винними, якщо в ході розслідування встановлено, що вони вжили всіх необхідних заходів для того, щоб запобігти нанесенню шкоди підприємству (наприклад, письмово зверталися до керівника з проханням, щоб він вжив необхідних заходів для забезпечення збереження майна).

Залучити до матеріальної відповідальності працівника можна тільки при наявності чотирьох умов одночасно:
• працівником порушені його трудові обов'язки;
• підприємству завдано пряму дійсну шкоду;
• встановлено причинно-наслідковий зв'язок між порушенням, допущеним працівником, і заподіяною шкодою;
• доведена вина працівника в заподіянні шкоди.

Визначення розміру шкоди

Розмір шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку - виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. При розкраданні, недостачі, умисному знищенні або умисному псуванні матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди, з урахуванням ПДВ, акцизного збору тощо А на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів. У деяких випадках розмір збитку відшкодовується в кратному розмірі, наприклад при крадіжці майна.

стягнення збитків

Збиток, нанесений підприємству, працівник може відшкодувати:
• в добровільному порядку - працівник пише заяву, на підставі якого керівник видає наказ; працівник вносить гроші в касу або роботодавець утримує суму, зазначену в заяві, із зарплати працівника;
• в наказовому порядку - якщо розмір збитку не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника, то керівник не пізніше ніж через 2 тижні з моменту виявлення псування (недостачі) видає наказ про стягнення суми збитку із зарплати і ознайомлює з ним працівника під підпис; розмір утримання не повинен перевищувати 20% суми, які належать працівнику до виплати (за мінусом податків і зборів), а в деяких випадках - 50%, якщо шкоду завдано третім особам в результаті злочину);
• в судовому порядку - якщо розмір збитку перевищує середньомісячний заробіток працівника або працівник, який заподіяв шкоду, звільнився; якщо пропущено строк видання наказу про відшкодування матеріальних збитків і в інших випадках, що виключають можливість видання наказу; при цьому позовна давність - 1 рік з моменту виявлення псування (недостачі).

Для стягнення суми збитку потрібно підготувати наступні документи:
• акт про виявлення шкоди;
• письмове пояснення працівника про причини нанесення шкоди;
• акт внутрішньої перевірки причин виникнення матеріального збитку і висновок комісії, що проводила перевірку;
• розпорядження (наказ) по підприємству про стягнення з працівника суми збитку (якщо розмір збитку не перевищує розміру середньомісячного заробітку працівника).

Види матеріальної відповідальності

Працівник, з якою не укладено договір про повну матеріальну відповідальність, несе відповідальність за завдані збитки в межах своєї середньомісячної зарплати, а решта суми збитку списується на збитки.
Випадки коли працівник несе повну матеріальну відповідальність, вказані в ст. 134 КЗпП. Ось деякі з них:
• між працівником і підприємством укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність;
• майно і інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або іншими разовими документами;
• шкода заподіяна злочинними діями працівника;
• шкоди завдано працівником в нетверезому стані;
• шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), а також інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування;
• відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність при виконанні трудових обов'язків;
• шкода заподіяна працівником не при виконанні трудових обов'язків.

Як ми бачимо, якщо зробити все правильно, стягнути з працівника шкоди , Заподіяну ним підприємству зовсім не складно.

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею: