Вітчизняним ювелірам все складніше догодити смакам українців і головне - змусити їх платити за прикраси за потрійною ціною. За останній рік виро
Вітчизняним ювелірам все складніше догодити смакам українців і головне - змусити їх платити за прикраси за потрійною ціною.
За останній рік виробництво ювелірних виробів в країні скоротилося на 20% і, швидше за все, буде падати і надалі.
Але через те, що націнки на них як і раніше захмарні, велика частина гравців ринку програші не залишається.
Порочний ланцюг
Кращі київські ювеліри-приватники сидять на валізах. З початку року на роботу в пітерські і московські майстерні виїхали близько півсотні фахівців і ще стільки ж збираються зробити це найближчим часом.
Там вони можуть розраховувати на стабільний дохід в $ 3-5 тис. На місяць навіть за умови найманої праці.
Якщо ж їм вдасться почати свій бізнес, суми заробітків можуть подвоїтися і навіть потроїтися.
Тим, хто претендує на статус виробника дизайнерських речей і позиціонує свої вироби як ексклюзивні, знайти клієнтів в Україні стає все складніше.
Власник компанії Tesoro (мережа ювелірних салонів) Ігор Удович каже, що багато продавців до сих пір не можуть реалізувати позаторішні колекції.
З одного боку, багатих українців, готових викласти за кільце кілька тисяч доларів, менше не стало.
Але тепер вони воліють купувати статусні прикраси знаменитих ювелірних брендів.
За даними маркетингової компанії "Синергія", окремим салонам, які орієнтуються на заможних клієнтів (Basel, Chopard і Cartier), в минулому році навіть вдалося потрапити в десятку найбільших продавців ювелірних виробів в країні. Їх сукупна частка перевищила 10%, що майже вдвічі вище, ніж у 2010 р
Переділ VIP-ринку на користь імпортерів триватиме і надалі. Вітчизняні ювеліри все частіше змушені задовольнятися менш дохідним масовим сегментом. Пересічні українці не настільки ласі на гучні імена, в прикрасах їх більше цікавлять вага і ціна. Але остання стає дедалі більше, так що бажаючих вкластися в коштовності помітно поменшало.
За минулий рік грам золота в готових виробах подорожчав майже на третину - до 400-700 грн. в залежності від тонкощі роботи. Приймають же вічний метал у населення традиційно за ціною брухту, і тарифи на нього підвищуються куди повільніше. Наприклад, зараз здати виріб можна не дорожче 200-230 грн. / Г, а рік тому ціна становила 180-200 грн. / Г.
Збільшуючи власну маржу, виробники остаточно підірвали віру наших громадян в цінність вічного металу і відбили у них охоту формувати домашні "золотовалютні резерви". Це вже позначилося на показниках галузі.
За даними Пробірною палати України, в минулому році вони затаврували 50 млн ювелірних виробів, що майже на 20% менше, ніж у 2010 р Левову частку ювелірного виробництва (близько 80%) контролює сотня великих і середніх підприємств (серед них виділяються вінницький "Кристал ", Київський і Харківський ювелірні заводи).
Їх частка щорічно збільшується на 3-5%. Дрібні ж майстерні, яких в країні більше тисячі, змушені задовольнятися крихтами. І з початком кризи ця тенденція лише посилилася. Адже у заводів собівартість виробів за рахунок значних обертів та мінімізації частки ручної праці на 15-20% нижче, ніж у приватників.
Крім того, лідери ринку на відміну від "малюків" мають широкий доступ до торгових полиць. Ще до кризи вони почали формувати власні мережі магазинів (такі є у "Ювелірної карти", "Укрзолота", Київського ювелірного заводу, "Заріни" і ін.). І, як показала практика, не прогадали. Ті, хто не встиг обзавестися салонами, зараз змушені віддавати прибуток рітейлорам.
На місце в вітрині претендують по три-чотири постачальники, так що у продавців є можливість диктувати свої умови. "Продавці збивають ціни майже до собівартості, а потім ставлять націнки в 70-100%", - розповів "ДС" один з ювелірів, який попросив не називати його імені.
Торговці в відповідь нарікають, що вибирати їм практично нема з чого. Виробники, на їхню думку, втратили почуття прекрасного і штампують ширвжиток, продати який складно по будь-якій ціні.
Частка істини в їх словах є, адже більшість наших підприємств дійсно зробили ставку на найдешевші і прості вироби. Деякі відмовилися навіть від послуг дизайнерів, хоча платили за розробку нової моделі в общем-то символічні суми в $ 300-500.
клеймо багатства
Втім, охочих заробляти на коштовностях менше не стає. За даними Пробірною палати, якщо в 2010 р в списку виробників ювелірних виробів значилося трохи більше 1,2 тис. Учасників, то в минулому - вже 1,3 тис. І це незважаючи на те, що вхід на "дорогоцінний" ринок дешевим не назвеш.
За оцінками Ігоря Удович, у відкриття сучасної майстерні потрібно вкласти не менше $ 500 тис. Щоб виготовляти модні зараз вироби з принтами, складної огранюванням, потрібне спеціальне обладнання, і одна подібна машина може коштувати близько $ 160 тис.
Ті, хто готовий працювати по-старому і годиться більше на власну майстерність, ніж на техніку, можуть обійтися скромною сумою - до $ 20 тис. Цього вистачить на отримання ліцензії в Пробірною палаті, закупівлю базового обладнання і невеликої партії сировини.
Про те, на який прибуток може розраховувати початківець ювелір, самі майстри говорять неохоче. За їхніми даними, рентабельність бізнесу не перевищує 30%. Втім, просте порівняння цін на прийом брухту та продаж прикрас, які відрізняються в два-три рази, змушує засумніватися в бідності ювелірів.
Адже на кожному грамі вони заробляють 270-470 грн. Підприємці пояснюють, що до 100 грн. на кожному грамі золота з'їдають втрати на його обробці, оплата праці найманих майстрів і накладні витрати. Втім, навіть з урахуванням цього рентабельність даного бізнесу, незважаючи на зростаючу конкуренцію, навряд чи опускається нижче 100%.
У цьому впевнені і чиновники, на зайвий інтерес яких до галузі скаржаться в Союзі ювелірів. У новому Податковому кодексі приватні підприємці - виробники прикрас виявилися єдиними, кого позбавили права платити єдиний податок, зобов'язавши з 1 січня 2012 р вносити до бюджету 20% ПДВ і 5% внеску до Пенсійного фонду.
"По суті, всі дрібні підприємці-ювеліри з нового року працюють незаконно, на хабарах і зв'язках", - відзначає пан Удович.
За даними Союзу ювелірів, кільком сотням бізнесменів уже вдалося відстояти своє право платити єдиний податок в судах. А ще кілька тисяч підприємців планують звернутися в судові інстанції в найближчим часом.
Профільна асоціація зараз активно лобіює інтереси ювелірів на державному рівні. Закон, що вносить зміни до Податкового кодексу в частині єдиного податку, вже пройшов перше читання. Але інтерес чиновників самого різного рангу до ювелірного бізнесу не слабшає.
Нещодавно на цьому ринку почалися масові рейди податківців, незважаючи на мораторій, оголошений ДПАУ на перевірки малого бізнесу. Союз ювелірів звернувся до фіскалам з протестом, але відповіді поки не отримав. Це призводить до того, що виробники все частіше подумують про продаж обладнання та імпорті прикрас з Китаю і Туреччини.
У минулому році поставки з цих країн вже збільшилися на 15% в порівнянні з 2010 р і продовжать рости. Адже грам золота у ввезених в Україну з цих держав виробах коштує не більше $ 12, що дозволяє навіть з урахуванням 10% -го мита заробляти на їх перепродажу як мінімум $ 35 на грамі.