Історії гектарістов: два хабаровчанін розповіли, чому хочуть повернути безкоштовну землю (ФОТО)

Леонід Сунгоркин і Олег Поляков оформили далекосхідні гектари в Хабаровському районі в минулому році. Один взяв землю під еколого-етнічний центр, другий - під селянсько-фермерське господарство. Але через деякий час обидва гектаріста зрозуміли, що освоїти ділянки не вийде без підтримки держави.

За словами Олега і Леоніда, ніякої допомоги, навіть самої мінімальної, вони від влади не дочекалися.

Хотілося б і мільйони на додачу!

- Я вже давно розробив проект еколого-етнічного центру, в рамках якого хотів створити театр малих корінних народів, парк, національне кафе. Ще до «далекосхідного гектара» ми з товаришами намагалися пробитися з ним в Хабаровську, куди тільки не зверталися, але розуміння не знайшли. В уряді нам говорили - знайдете землю, з'явиться можливість реалізувати проект. Тому, коли на Далекому Сході почалася реалізація програми, я подумав, такий шанс втратити не можна, і взяв гектар в Чернолес в Хабаровському районі, - розповів Леонід Сунгоркин.

У той час, як згадує Леонід, здавалося, все вийде, тим більше його проект в номінації «Екологічна освоєння« далекосхідного гектара »в конкурсі, оголошеному Агентством з розвитку людського капіталу на Далекому Сході, посів перше місце. Потім була презентація на Східному економічному форумі.

- Уже після оформлення землі зрозумів: взяти гектар - не проблема, проблема - реалізувати на ньому свою ідею. Причому у нас був проект, люди, готові працювати, але поступово приходиш до висновку, що будь-яка ідея, як би вона не була хороша, терпить крах, якщо у вас особисто немає мільйонів рублів, - поділився Сунгоркин.

Зрозуміло, що гектар безкоштовний, але, за словами Леоніда, вже на самому початку починаються проблеми. По-перше, його необхідно обгородити, а так як територія не маленька, мільйон треба вкласти тільки в паркан. А перш ніж вбити стовп в землю, потрібно отримати дозвіл. На всі види діяльності, які ведуться на землі, необхідний дозвіл. Самостійно доводиться шукати компанії, які займаються корчуванням, землеустроєм, межування і іншими земельними роботами.

- Все це не безкоштовно. До того ж фахівців за свій рахунок треба звозити туди і назад, а якщо гектар за 100 кілометрів? Та всього не перерахуєш. І починається круговорот: ти платиш і платиш. Я не сумнівався в тому, що держава зацікавлена ​​в тому, щоб розвивалися ці землі, щоб люди, які взяли гектари, залишалися на Далекому Сході. Але тепер я в цьому сумніваюся, тому що абсолютно ніякої підтримки від влади я не побачив, - повідомив Леонід Сунгоркин.

Безкоштовного сиру потрібно більше

Олег Поляков разом з товаришами оформили 17 гектарів на острові поруч з Чернолес. Почали будуватися, закупили обладнання, завели свиней, кінь, гусей, качок, курей.

- Приїжджає рибінспектор і накладає на мене штраф, мотивуючи тим, що тут водоохоронна зона, а мій вид діяльності не відповідає статусу території. Чому мене про це не попередили, коли я брав гектар? - розповів Олег.

За словами Полякова, програма передбачає підтримку для власників безкоштовних ділянок: 800 тисяч рублів на придбання матеріалу і три мільйони на техніку.

- Я куди тільки не звертався з цього приводу, всюди знизували плечима, а деякі говорили, мовляв, коли ти землю брав, ти думав про те, на що будеш її освоювати, - зазначив співрозмовник.

Про всі проблеми, з якими стикаються власники безкоштовних гектарів, відразу не розкажеш, вважає Леонід Сунгоркин.

- За програмою кожному гектарщіку належить 150 кубів лісу. Чому його дають з якихось порубкових квитках десь в тайзі за 300 кілометрів? Туди жодна бригада заготівельників не поїде. Чому б не організувати заготівлю ближче, організувати лісорубів за підтримки держави, а власник гектара приїжджає, забирає свій ліс і будується на своїй ділянці, - вважає Леонід Сунгоркин.

Чекайте масових відмов

У Олега Полякова з подальшим розвитком гектара нічого не вийшло.

- На острові у мене не було сараїв, пристосованих під зимові умови, тому, коли житель Малишева запропонував мені сарай, я погодився. Споруда була занедбаної, я зробив ремонт і перевіз туди свою живність. Зі спокійною душею поїхав на риболовлю. А коли повернувся, побачив сумну картину: коня вбили, інших тварин вкрали. Тепер вісім чоловік, з якими ми брали ділянки, готові від них відмовитися, - розповів Олег.

За словами Леоніда Сунгоркин, він сподівався на підтримку держави, вважаючи, що "далекосхідний гектар" - це не його особиста ініціатива, а державна програма.

- А виходить, що програма доступна тільки для багатих. І якщо я раніше агітував за «далекосхідний гектар, підтримував, сподівався, що будуть створені культурні центри по підтримці корінних народів, то зараз, спробувавши на власному досвіді, розумію - нікому це насправді не треба, - вважає Сунгоркин.

Олег і Леонід впевнені, що відмов від гектарів буде маса. За їх словами, в нанайськими районі вісім корінних жителів вже виявили бажання відмовитися від землі. Вони почали освоювати ділянки, а там суцільне болото.

- Мій гектар поки стоїть, скажімо, майже недоторканим. Почекаю п'ять років, може бути, щось зміниться. Зараз хороший товариш виділив мені землю недалеко від Хабаровська, і там я маю намір будуватися. Переваги є: близькість до міста, територія, що охороняється, є електрика. Олег приєднався до мене, - сказав Сунгоркин.

Нагадаємо, для бажаючих взяти далекосхідний гектар в Хабаровському краї буде виділено додатково 122 тисячі гектарів землі.

Юлія Рудакова, новини Хабаровська DVhab.ru

До того ж фахівців за свій рахунок треба звозити туди і назад, а якщо гектар за 100 кілометрів?
Чому мене про це не попередили, коли я брав гектар?
Чому його дають з якихось порубкових квитках десь в тайзі за 300 кілометрів?