Дивовижне озеро Бучак

  1. Озеро Бучак на мапі:

Блакитне озеро Бучак - символ всеперемагаючої сили природи над бездумним свавіллям нехитрого людства - виникло на місці гігантського котловану гідроакумуляторний станції

Блакитне озеро Бучак - символ всеперемагаючої сили природи над бездумним свавіллям нехитрого людства - виникло на місці гігантського котловану гідроакумуляторний станції.

У 1987 році під товстенним шаром бетону зникли село Бучак, цінні історико-культурні артефакти дохристиянських часів, гектари лісів.

Однак, на місці недобудови дивом утворилося дивовижної краси озеро з чистою синьою водою, яке має глибину близько тридцяти метрів і заповнюється не дніпровською водою, а підземними джерелами. Тому навіть в спекотне літо вода в озері прохолодна і дивно чиста.

Озеро і навколишня територія входять до складу регіонального ландшафтного парку. І хоча місцевість сповнена залишків «грандіозного» будівництва (тунелі, бетонні майданчики, напівзруйновані стіни), природа поступово перемагає. В озері величезна кількість риби, в навколишніх лісах дикі кабани, вовки, ведмеді, галявини радують строкатим різнотрав'ям.

Місця навколо вважаються містичними, справжніми місцями сили. Археологи стверджують, що тут були стоянки первісних людей, є багато знахідок трипільської доби, з розташованої неподалік колодязя Рожени, за повір'ям, пили воду перші руські князі.

Навколо озера - гори Лисуха, Бабина і Московка. Саме на їх схилах розкопано давньослов'янські городища, знайдено велику кількість стародавніх поховань.

У другій половині ХХ століття на цій благословенній землі була своєрідна Мекка корифеїв кінематографа. І сьогодні на берегах озера можна знайти залишки знімальних майданчиків Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка, Андрія Тарковського, Володимира Денисенка і інших кіномитців.

У 2013 році про цю місцевість Олегом Чорним знятий документальний фільм «Голлівуд над Дніпром. Сни Атлантиди ».

Озеро Бучак на мапі:

Доїхати до озера Бучак досить складно: з Канева в селище Студенець можна дістатися за допомогою авто, а далі тільки пішки з навігатором, а ще краще з місцевим провідником.

Автор Наталія Яременко

Читайте також: