Дебет-Кредит № 19 (10.5.2010)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

"Ця стаття люб'язно надана нашими партнерами - Аудиторсько-консалтинговою групою" Компас ".

Детальніше про компанію можна дізнатися тут www.kompas.com.ua

Суть проблеми

Українським законодавством встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у т. Ч. На рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними статтею 13 Закону про прибуток.

Нагадаємо, що згідно з п. 1.16 Закону про прибуток, нерезиденти - це «юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, які не мають статусу юридичної особи (філії, представництва та ін.) З місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавством іншої держави ».

До нерезидентів цей Закон також відносить знаходяться на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України .

Пункт 13.2 Закону про прибуток зобов'язує резиденту, що співпрацює з нерезидентом, або представництву нерезидента, яка виплачує дохід нерезиденту від здійснення господарської діяльності на території України, утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків від суми отриманого прибутку. Цей податок, званий ще податком на репатріацію, утримується за рахунок доходів самого нерезидента. Повний перелік доходів нерезидента, які можуть бути отримані на території України і з яких утримується податок на репатріацію, зазначений в п. 13.1 Закону про прибуток.

Підприємство або постійне представництво нерезидента, яке зобов'язане виплатити будь-який дохід нерезиденту, крім отриманого за договорами купівлі-продажу, при виплаті такого доходу має утримати податок на репатріацію, перерахувати в бюджет, а потім решту суми доходу перерахувати нерезиденту, якщо інші правила не передбачені нормами вступили в силу міжнародних угод.

Щорічно ДПАУ своїм листом на основі інформації Міністерства закордонних справ України повідомляє про вступ в силу міжнародних договорів між країнами про уникнення подвійного оподаткування. Листом ДПАУ від 26.01.2010 р №1315 / 7 / 12-0117 (див. «ДК» № 7/2010 ) Повідомлено про статус міжнародних договорів станом на 01.01.2010 р У цих листах дається вичерпний перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Крім того, не слід забувати, що відповідно до ст. 7 Закону про правонаступництво Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набрання чинності новими договорами.

При розрахунку податку з доходів нерезидента, отриманих на території України, за ставками, зазначеними в міжнародних угодах про уникнення подвійного оподаткування, бухгалтер повинен врахувати необхідність звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом походження з України згідно з Порядком №470. А саме: у нього повинна бути довідка (або нотаріально завірена її копія), яка видається компетентним органом відповідної країни, в якій зареєстрований нерезидент, визначеним міжнародним договором, за формою, встановленою в додатку 1 до Порядку №470 або згідно із законодавством цієї країни. Якщо довідка надана за формою, затвердженою згідно із законодавством країни нерезидента, то вона повинна бути:

1) належним чином легалізована;

2) переведена відповідно до законодавства України;

3) обов'язково містити наступну інформацію:

- повна назва або прізвище нерезидента;

- підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, т. Е. Згідно із законодавством відповідної країни він підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;

- назва компетентного органу;

- прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження;

- дату видачі.

Видана довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Отримавши таку довідку, бухгалтер має право застосовувати норми міжнародних угод і конвенцій. Відповідно до п. 6 Порядку №470, «особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) має право застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення ( зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного року ».

Іншими словами, нерезидент може надати довідку про своє резидентський статус в країні реєстрації за попередній рік, і на основі цієї довідки підприємство або постійне представництво нерезидента має право застосовувати норми міжнародних угод у поточному році. Але після закінчення року, в якому виплачувалися доходи, нерезидент повинен надати ще одну довідку, що підтверджує статус нерезидента в країні реєстрації в тому році, в якому виплачувалися доходи нерезиденту. Якщо довідка за поточний рік не буде надана підприємству, то вважається, що воно неправомірно утримувало знижений податок з доходів відповідно до норм міжнародних договорів.

Якщо ж до початку нарахування податку з доходів нерезидента у бухгалтера підприємства не було цієї довідки або ж нерезидент надав її пізніше, ніж було утримано та перераховано податок на репатріацію, то бухгалтер правомірно нарахував податок в розмірі 15%.

На практиці можуть виникнути різні ситуації з нарахуванням і утриманням податку на репатріа цію, коли нерезидент може бути не згоден і вимагати повернення зайво утриманого податку.

Помилкові дії при нарахуванні податку на репатріацію

Ситуація 1. Бухгалтер не ознайомився з чинною нормою міжнародного договору, що дає можливість утримувати податок на репатріацію за заниженою ставкою, наприклад 5%, а не встановленої Законом про прибуток - 15%, і втримав повну суму з нерезидента при наявності довідки відповідно до Постанови № 470.

Ситуація 2. Податок на репатріацію відповідно до норм міжнародної угоди не повинен утримуватися і сплачуватися на території України, а бухгалтер не ознайомився з відповідним нормативним документом і втримав податок на репатріацію в повному обсязі, також при наявності довідки згідно з Постановою №470.

Ситуація 3. Бухгалтер просто допустив методологічну помилку і неправильно розрахував податок.

Що робити в таких ситуаціях? Відповідь на це питання ми повинні шукати в самому українському законодавстві, а саме в Законі про прибуток. Адже податок на репатріацію, відповідно до п. 1.29 Закону про прибуток, є видом податку на прибуток і не вважається нововведеними податком. Звідси випливає, що і правила його повернення повинні визначатися цим Законом.

Повернення податку нерезидентом

Якщо податок на репатріацію є видом податку на прибуток, то згідно з п. 21.3 Закону про прибуток «сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податків установленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув ср ок позовної давності, встановлений законодавством ».

Термін позовної давності і, відповідно, повернення надміру сплачених до бюджету податків регулюється Законом №2181. Згідно з пп. 15.3.1 цього закону, заява на повернення надміру сплаченого податку на репатріацію може бути подано не пізніше 1095 дня, наступного за днем ​​здійснення такої переплати з цього податку.

Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності.

Якщо нерезидент не згоден з тим, як його контрагент утримав податок з його доходів і трактував норми міжнародного договору, він має право на повернення неправильно утриманого податку. Для цього нерезидент може скористатися п. 9 Постанови №470, в якому говориться: «У разі коли нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує належну до сплати відповідно до норм міжнародного договору, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх происхо дження з України, складеної за формою згідно з додатком 2, і довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором ».

Таким чином, нерезидент може самостійно звернутися до податкової інспекції із заявою про помилковий або неправомірне утримання з його доходів податку на репатріацію. Це повинна бути та податкова інспекція, в якій зареєстровано підприємство, що утримала зайвий податок.

Необхідні документи може подати сам нерезидент або посадова (уповноважена) особа від нерезидента, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України, а саме надати оформлену належним чином довіреність на представлення інтересів нерезидента.

Стаття 237 ЦКУ встановлює, що «представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені представляється нею другої сторони». А представляти інтереси можна на основі виданої довіреності. Відповідно до ст. 244 ЦКУ, «довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва його перед третіми особами».

Отже, відповідно до законодавства, це може бути фізична або юридична особа, на ім'я якої видана така довіреність, або ж офіційно зареєстроване на території України представництво нерезидента. Згідно ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юрособи-нерезидента видається її органом управління або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юрособи. Якщо ж довіреність видана на території другої країни, наприклад на території, де зареєстрований нерезидент, то ця довіреність, як офіційний документ, складений на території іншої держави, повинна бути завірена апостилем. Таке право надається тільки тим країнам, які є учасницями Гаазької конвенції. Якщо ж довіреність видається нерезидентом країни, яка не підписала цю Конвенцію, то потрібно офіційна легалізація, т. Е. Обов'язкове посвідчення документів компетентних органів таких країн в консульській установі України.

Після отримання заяви від нерезидента орган ДПС перевіряє факт перерахування податку і дотримання норм міжнародної угоди про звільнення від оподаткування. І якщо підтвердиться факт зайвого утримання сум податку, приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, а копія рішення повинна бути надана особі, яка зайво утримала податок, та самому нерезиденту.

Після чого органи госазначейства перераховують зайво сплачені кошти на рахунок підприємства, а підприємство повертає самому нерезиденту цю різницю.

У разі відмови в поверненні суми податку орган ДПС зобов'язаний надати нерезидентові обґрунтовану відповідь.

Повернення податку підприємством і виправлення в податкових звітах

Згідно п. 1.3 Порядку №28, резиденти або постійні представництва нерезидентів, які виплачують доходи нерезидентам, утримують і перераховують до бюджету податок на доходи, отримані нерезидентами із джерел їх походження з України, повинні протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подати до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів. Підприємства подають звіти окремо по кожному нерезиденту, якому виплачено дохід. Якщо в звітному кварталі не було виплат доходів нерезидентам, звіт не подається. Суму утриманого та сплаченого податку на репатріацію підприємство додатково вказує в рядку 19.2 Декларації з податку на прибуток.

На практиці зустрічаються випадки, коли підприємство, яка виплачує доходи нерезидентові та утримує з них податок на репатріацію, помиляється.

Ситуація 1. Податок утриманий правильно, сума доходу нерезиденту перерахована правильно, а бухгалтер помилково перерахував до бюджету велику суму.

Ситуація 2. Податок утриманий і сплачений до бюджету правильно, сума доходу нерезиденту виплачена правильно, а в звіті допущена методологічна помилка і вказано податок в більшій сумі, ніж потрібно.

У першій ситуації помилку можна виправити двома шляхами. Тут головне - правильно заповнити Звіт про виплачені і утримані податки з доходів нерезидента за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку №28. Якщо підприємство правильно заповнило звіт, а податок сплатило в більшій сумі, ніж потрібно, то суму переплати воно зможе зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

Якщо підприємство не планує працювати з нерезидентом і виплачувати йому доходи, воно може скористатися п. 21.3 Закону про прибуток, а саме: подати в довільній формі заяву в податкову інспекцію на повернення надміру сплаченої суми податку. Згідно з вищезазначеним пунктом ця сума підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом заяви платника податків.

Заява подається платником податків до органу ДПАУ за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Згідно з Порядком №58 / 78/221, обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податків напрямів зарахування коштів, які повертаються як помилково та / або надміру сплачені:

- на поточний (вкладний) рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення податкового зобов'язання (податкового боргу) за іншими податками, зборами (обов'язковими платежами), надходження яких контролюється органами ДПС, незалежно від виду бюджету, за яким враховується такий борг;

- шляхом оформлення чека на одержання готівки в разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

1 Порядок взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та / або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затверджений наказом ДПАУ, Мінфіну та Держказначейства від 03.02.2005 р №58 / 78/22.

У ситуації 2 підприємство виявляється в досить скрутному становищі. Адже виправити помилку шляхом подання уточнюючого звіту про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів воно має право, але сама форма звіту не передбачає уточнення.

Але вихід все ж є. Підприємство може уточнити неправильно нараховану суму в декларації з податку на прибуток, а саме в рядку 19.2. Зробити це можна двома шляхами.

Перший - все ж подати уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що є самостійною податковою декларацією, і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться по особовому рахунку платника податків.

Другий - підприємство має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники визначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Також згідно з п. 16.4 Закону про прибуток, якщо платник податків вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені в податковій декларації з податку на прибуток, то він має право направити роз'яснення в довільній формі. Тому рекомендуємо прикласти до роз'яснення правильно заповнену форму Звіту про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів.

Підприємство може враховувати також пп. 4.4.2 Закону №2181, який надає йому право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку, збору ( обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складання.

Отже, підприємство може виправити помилку за допомогою декларації з податку на прибуток або подати звіт про виплачені доходи нерезиденту з довільною поміткою «Уточнюючий» разом з пояснювальним листом.

Таблиця

Бухгалтерський облік нарахування, утримання та повернення податку на репатріацію

№ п / пНазва операціїД-тК-тСума євро / грн

1. 30.12.2009 р нарахований дохід нерезиденту-юрособі у вигляді роялті в розмірі 12000 євро (курс НБУ - 10,56) 93 685 12000 €
126720 2. 30.12.2009 р утриманий податок на репатріацію за ставкою 15% за курсом НБУ - 10,56 (12000 євро х 15%) 685 641 1800 €
19008 3. 30.12.2009 р перерахований податок в бюджет 641 311 19008 4. 30.12.2009 р проведені розрахунки з нерезидентом за вирахуванням утриманого податку 12000 - 1800 = 10200 євро (курс НБУ - 10,56) 685 312 10200 €
107712 5. Повернено зайво нарахована сума податку з бюджету 19008 - (1200 євро х 10,56) 311 641 6336 6. Проведено методом червоного сторно неправильно нарахована сума податку в розмірі 15% 685 641 19008 7. Відображено правильну суму податку на репатріацію в розмірі 10% 685 641 12672 8. Відображено перерахування зайво утриманого податку в розмірі 5%; умовний курс на дату перерахування - 11,0 * 685 312 600 € **
6600 * Перерахунок буде відображений в бухгалтерському обліку підприємства з урахуванням курсу НБУ на дату перерахування коштів.
** Операції з купівлі валюти не відображаються.

Бухгалтерський облік нарахування податку на репатріацію

Приклад Підприємство «А» має за умовами договору виплачувати роялті нерезиденту за користування авторськими правами в сумі 12000 євро. Нерезидент є резидентом Королівства Данії. Між Урядом України та Урядом Королівства Данії укладена Конвенція про уникнення подвійного оподаткування. Согласно ст. 12 Конвенції, доходи у вигляді роялті можуть оподатковуватися на території України, але податок з цих доходів відповідно до Конвенції не повинен перевищувати 10% (т. Е. 1200 євро). Нерезидент надав довідку згідно з Порядком №470, а підприємство утримало та перерахувало до бюджету податок на репатріацію в розмірі 15%. Нерезидент подав заяву до податкового органу і отримав позитивне рішення, в результаті якого був повернутий зайво утриманий податок підприємству в розмірі 5%, а підприємство перерахувало зайво утриману суму нерезиденту. Операція з повернення податку не буде впливати на податковий облік підприємства.

нормативна база

• Порядок №470 - Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 06.05.2001 р №470.
• Порядок №28 - Порядок надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затверджений наказом ДПАУ від 16.01.98 р №28.

Офіційний сайт: www.kompas.com.ua

Лариса Шкурка, аудитор Аудиторсько-консалтингової групи «Компас»

Відповідальність за правильність сум внесків до ПФУ за поданими платіжками несе банк
Судова практика :: Податковий облік
Постанова ВСУ від 19.01.2010 р по справі №21-2150во09 / №10 / 06 ...

ПДВ з мінусом: подальша доля
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року було важким звітним періодом для тих платників ПДВ,
які мали за станом на 01.02.2015 р від'ємне значення по
цього податку. Але навіть після здачі звітності з ПДВ за лютий у багатьох
платників податку залишається ...

Комунальні Платежі у «єдиноподатника»
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
ФОП - платник єдиного податку другої групи (в свідоцтві платника
єдиного податку зазначено вид діяльності з кодом 68.20 «надання в
оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна »)
отрімує дохід по до ...