Дебет-Кредит № 06 :: Застава цінних паперів: процедури, облік, оподаткування

  1. Частина 1
  2. Види, типи і форми випуску цінних паперів
  3. .Ограніченія на використання цінних паперів як предмета застави
  4. Коли небажано використовувати ЦП як предмета застави
  5. Що є предметом застави: цінний папір як річ чи права, що нею визначаються?
  6. Нормативна база
  7. Анонс

Дебет-Кредит № 06 (11.2.2002)
Суть справи :: Практика

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Частина 1

Найпоширенішим способом забезпечення значної частини що виникають між підприємствами, є застава. При цьому все частіше предметом заставних відносин виступають цінні папери (ЦП). Це забезпечує учасникам заставних операцій ряд переваг в порівнянні з використанням інших видів активів (нерухомість, транспортні засоби).

По-перше, використання ЦП як предмета застави робить необов'язковою (за законом) процедуру нотаріального посвідчення договору застави.

По-друге, реєстрація предмета застави необов'язкова.

По-третє, особливості обліку прав власності практично зводять до нуля ризик втрати або псування предмета застави (крім векселів).

Можливість використання цінних паперів як предмета застави прямо передбачена Законом "Про заставу": "Застава цінних паперів може бути здійснений шляхом передачі їх заставодержателю або в депозит нотаріальної контори або банку". У той же час використання ЦП як предмета застави має свої особливості, які випливають із специфіки звернення і реєстрації прав власності на цінні папери.

Особливості обігу та реєстрації прав власності при використанні цінних паперів в якості предмета застави позначаються насамперед на виборі конкретного виду цінного паперу для цілей застави, на процедурі передачі і прийняття в заставу і подальшого звернення стягнення у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.

Однак не будь-який цінний папір може бути використана в якості предмета застави. При виборі конкретного цінного паперу в якості предмета застави необхідно враховувати законодавчі та нормативні акти, накладають заборону або побічно обмежують використання деяких видів цінних паперів як предмета застави. Для подальшої оцінки можливості використання цінних паперів як предмета застави розглянемо види, типи та можливі форми випуску цінних паперів.

Види, типи і форми випуску цінних паперів

Законом "Про цінні папери" визначені наступні види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери.

Практично кожен вид цінних паперів характеризується з точки зору можливості ідентифікації її власника. Можливість ідентифікації власника цінного паперу визначається типом цінного паперу. Практично будь-який цінний папір, за винятком приватизаційних паперів і облігацій внутрішніх державних і місцевих позик, може бути двох типів: іменний і на пред'явника.

Тип цінного паперу впливає на порядок обігу цінного паперу:

- іменні цінні папери звертаються за допомогою здійснення повного індосаменту, на підставі якого новий власник обгрунтовує своє право власності;

- цінні папери на пред'явника обертаються вільно за допомогою фактичної передачі цінного паперу новому власнику, при цьому своє право власності новий власник засновує на факті володіння цінним папером.

Особливий випадок представляють векселі, які не можна в повній мірі ідентифікувати ні як іменну, ні як пред'явницькі цінний папір. Справа в тому, що вексель протягом свого "життя" може, з точки зору можливості ідентифікації його власника, мати ознаки як іменний, так і представницькою цінного паперу. Для таких цінних паперів в російському законодавстві закріплений термін "ордерні цінні папери"; в законодавстві України будь-якої спеціальний термін не передбачений.

Відповідно до Закону "Про національну депозитарну систему", практично всі види цінних паперів, за винятком векселів і ощадних сертифікатів, можуть бути випущені в двох формах: документарній і бездокументарній.

Документарна форма цінного паперу - сертифікат цінних паперів, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів, а також підтверджує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.

Бездокументарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис, що є підтвердженням права власності на цінний папір.

Ощадний сертифікат за своїм визначенням, що характеризує його як "письмове свідчення банку", в принципі не може існувати в бездокументарному вигляді. Що ж стосується векселі, то незважаючи на відсутність в його визначенні будь-яких вказівок на можливу форму його випуску, він не може існувати в бездокументарній формі в силу того, що тільки дотримання вимог до складання вексельного тексту, які разом складають вексельне зобов'язання, надає йому силу вексельного права. Будь-яке порушення форми векселя робить недійсним і сам вексель. Таким чином, матеріальна форма векселя є обов'язкова умова існування векселя як цінного паперу.

Вибір форми випуску цінних паперів відповідно до Закону "Про національну депозитарну систему" є правом емітента. Крім того, цінні папери в залежності від їх виду і форми випуску можна класифікувати виходячи з критерію обслуговування обігу конкретного цінного паперу депозитарною системою. На підставі цього критерію всі цінні папери можна поділити на дві групи: перша - цінні папери, обіг яких обслуговується депозитарною системою, друга - цінні папери, обіг яких не обслуговується депозитарною системою.

Практично будь-який цінний папір, за винятком приватизаційних паперів і облігацій внутрішніх державних і місцевих позик, може бути двох типів: іменний (звертаються за допомогою здійснення повного індосаменту) і на пред'явника (обертаються вільно за допомогою фактичної передачі новому власнику).

Класифікація цінних паперів за цією ознакою наведена на малюнку 1

.Ограніченія на використання цінних паперів як предмета застави

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє виділити дві підстави обмежувального характеру, які впливають на можливість використання ЦП як предмета застави: в силу прямої вказівки на неможливість використання окремих видів цінних паперів як предмета застави і в силу особливого режиму обігу деяких видів цінних паперів.

В силу прямої вказівки на неможливість використання окремих видів ЦП як предмета застави

приватизаційні папери

Відповідно до статті 5 Закону "Про приватизаційні папери", "приватизаційні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів або кредитів".

В силу особливого режиму обігу деяких видів ЦП

Іменні ощадні сертифікати

Відповідно до статті 18 Закону "Про цінні папери", "іменні ощадні сертифікати не підлягають обігу, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним". Відповідно до визначення, даного в Законі "Про державне регулювання ринку цінних паперів", "обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів, які пов'язані зі своїми випуском" (стаття 1). У свою чергу, Закон "Про заставу" передбачає можливість застави тільки майна (майнових прав), яке може бути відчужено заставодавцем. Таким чином, укладення договору застави щодо іменних ощадних сертифікатів неможливо, так як призведе до порушення Закону "Про заставу".

Інвестиційні сертифікати відкритих інвестиційних фондів

Відповідно до Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, інвестиційні сертифікати, випущені відкритими інвестиційними фондами, не підлягають вільному перепродажу. Так як ця норма не містить прямої заборони на звернення даного виду цінного паперу, то в даному випадку не можна відразу однозначно визначити принципову можливість або неможливість використання в якості застави інвестиційних сертифікатів відкритих інвестиційних фондів. Так як мова йде тільки про заборону на перепродаж, то може виникнути питання про можливість застави цього виду цінних паперів в тому випадку, якщо договір застави передбачатиме звернення стягнення шляхом прийняття заставодержателем предмета застави в свою власність.

Для з'ясування цього питання звернемося до трактування слова "перепродаж". Законодавче визначення термінів "продаж" та "продаж товарів" наведено в законах "Про захист національного товаровиробника" і "Про прибуток" відповідно і містить в собі загальну норму, яка трактує "продаж" як передачу майна у власність іншої особи в результаті виконання цивільно-правових угод. Тому, на наш погляд, в даному випадку законодавець, говорячи про заборону на "вільний перепродаж", мав на увазі загальну заборону на будь-який спосіб відчуження цього виду цінних паперів.

Таким чином, передача в заставу інвестиційних сертифікатів відкритих інвестиційних фондів неможлива, т. К. Призведе до порушення вимог статті 4 Закону "Про заставу", за змістом якої у заставодавця має бути право на відчуження предмета застави.

Коли небажано використовувати ЦП як предмета застави

Крім вищеназваних підстав, що обмежують використання окремих видів цінних паперів як предмета застави, існують чинники, які можуть послужити причиною небажаності використання деяких цінних паперів як предмета застави з точки зору майбутнього заставодержателя.

В силу обмеженої ліквідності цінних паперів

Акції, які знаходяться у власності емітента (викуплені емітентом)

Відповідно до статті 8 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", акції, які викуплені емітентом, повинні бути реалізовані або анульовані в строк не більше одного року. Тому в тому випадку, якщо термін виконання зобов'язань за кредитним договором перевищує термін, протягом якого ці акції повинні були бути анульовані або реалізовані, подальше звернення стягнення на ці акції після закінчення терміну, відведеного законодавством на їх реалізацію (анулювання), може бути неможливо в зв'язку з прийняттям Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку штрафних санкцій у вигляді зупинення обігу акцій, що, в свою чергу, призведе до неможливості їх відчуження.

Акції закритих акціонерних товариств

Прийом в заставу акцій ЗАТ може привести до ускладнень, пов'язаних з:

- неможливістю їх продажу на біржі (стаття 25 Закону "Про господарські товариства") в разі звернення стягнення (якщо договір застави передбачає реалізацію закладеного майна, на яке звернено стягнення);

- необхідністю прийняття загальними зборами акціонерів рішення про внесення змін до установчих документів про склад засновників (якщо договір застави передбачає безпосереднє набуття прав власності на предмет застави).

Цінні папери, що не мають активного ринку

Прийом в заставу цінних паперів, що не мають активного ринку, призведе до ускладнень, пов'язаних з недостатністю попиту при їх продажу, в разі звернення стягнення.

Критерії активності ринку наведено в Положенні про порядок розрахунку резерву.

В силу наявності рівних прав, що випливають з цінного паперу, випущеної в декількох примірниках

Переказні векселі, випущені в декількох тотожних примірниках

Переказні векселі, на відміну від інших цінних паперів, можуть бути випущені в декількох примірниках, при цьому кожен примірник має однакову юридичну силу. Така можливість прямо передбачена статтею 64 Уніфікованого закону: "перекладної вексель може бути виданий в декількох тотожних примірниках". Відповідно до статті 65 цього ж закону, "платіж, здійснений за одним примірником, звільняє від відповідальності, навіть якщо не було обумовлено, що платіж цей погашає інші екземпляри". Тобто прийняття в заставу комплекту оригінальних примірників одного векселя, який не містить акцептованої примірника, може привести до втрати заставодержателем частини майнових і / або інших прав, що випливають з векселя, якщо таке право буде здійснено раніше третьою особою.

В силу обмежень на придбання цінних паперів певних емітентів

Цінні папери, емітовані торговцем цінними паперами

Відповідно до статті 28 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", торговець цінними паперами не може безпосередньо або опосередковано володіти цінними паперами іншого торговця вартістю понад 10% його статутного фонду, в тому числі безпосередньо більше 5%.

Таким чином, в разі якщо заставодержатель є ліцензованим торговцем цінними паперами (практично всі банки), він не може придбати у власність цінні папери, емітовані іншим торговцем, так само як не можуть їх придбати і інші торговці, що призводить до ускладнень при їх реалізації в процесі звернення стягнення.

Акції, емітовані підприємством, чия сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації спільно з юридичною особою, що набирає право власності на них, перевищує суму в $ 12 млн 1

Відповідно до пункту 4.10 Положення №31, у разі якщо сумарний обсяг акцій, придбаних у власність, забезпечує новому власнику 25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління такого емітента, то для придбання права власності необхідно попередньо отримати дозвіл Антимонопольного комітету.

Виходячи з можливих видів, типів і форм випуску ЦП можна визначити ті з них, які або не можуть бути використані в якості предмета застави, або мають ряд непрямих обмежень на їх використання.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє виділити дві підстави обмежувального характеру, які впливають на можливість використання цінних паперів як предмета застави, і три підстави небажаності використання цінних паперів як предмета застави ( см. рис. 2 ). Всі вони розглянуті вище.

Примітки:

1 При цьому вартість активів або обсяг реалізації товарів як в об'єкта господарювання, чиї акції купуються, так і у їх придбаває суб'єкта господарювання повинна перевищувати 1 млн доларів.

Що є предметом застави: цінний папір як річ чи права, що нею визначаються?

Проблема визначення предмета застави при заставі ЦБ обумовлена ​​двоїстої правовою природою самого цінного паперу. З одного боку, сама цінний папір як річ виступає в якості об'єкта цивільно-правових відносин, а з іншого боку, об'єктом цивільно-правових відносин виступають майнові права, які закріплені у цінному папері. Таким чином, виникає питання: що є предметом застави при заставі цінних паперів - цінний папір як річ, права, що визначаються цим цінним папером, або те й інше разом?

Звернемося до Закону "Про заставу", стаття 4 якого визначає, що "предметом застави може бути майно та майнові права". При цьому можливість застави цінних паперів розглядається в статті закону, яка називається "Застава майна". Стаття 54 цього закону, розглядаючи предмет договору застави цінних паперів, визначає: "якщо законом або договором не передбачено інше, купонні листи на виплату відсотків, дивідендів та інших доходів від зазначеного в цінному папері права є предметом договору застави тільки у випадках, якщо вони передані кредитору заставного зобов'язання ".

Як бачимо, законодавець, визначаючи можливість застави прав на отримання доходу, має на увазі, що такі права можуть бути предметом застави тільки в тому випадку, якщо вони будуть передані кредитору (заставодержателю). Тобто заставу цінних паперів не тягне за собою автоматично застави прав на отримання доходу від такого цінного паперу. По всій видимості, хоча це і не обумовлено в законі додатково, така ж норма поширюється і на інші права, що випливають з цінного паперу.

Наступне питання полягає у визначенні можливості застави прав, що випливають з цінного паперу, окремо від самого цінного паперу як речі. На наш погляд, запорука цінних паперів не означає автоматичного застави прав, що випливають з неї (це підтверджується вищезазначеною статтею 54 Закону "Про заставу"). А з урахуванням того, що права, що випливають з цінного паперу, закріплені в самій цінним папером як речі, їх окремий заставу не представляється можливим.

Нормативна база

1. Закон "Про заставу" - Закон України від 02.10.92 р №2654 "Про заставу".

2. Закон "Про цінні папери" - Закон України від 18.06.91 р №1201-XII "Про цінні папери і фондову біржу".

3. Закон "Про прибуток" - Закон України від 28.12.94 р №334 / 94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р №283 / 97-ВР.

4. Закон "Про господарські товариства" - Закон України від 19.09.91 р №1576-XII "Про господарські товариства".

5. Закон "Про приватизаційні папери" - Закон України від 06.03.92 р №2173-XII "Про приватизаційні папери".

6. Закон "Про державне регулювання ринку цінних паперів" - Закон України від 30.10.96 р №448 / 96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

7. Закон "Про захист національного товаровиробника" - Закон України від 22.12.98 р №330-XIV "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".

8. Уніфікований закон - Закон України від 06.07.99 р №826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі".

9. Закон про національну депозитарну систему - Закон України від 10.12.97 р №710 / 97-ВР "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

10. Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії - Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України від 19.02.94 р №55 / 94.

11. Положення №186 - Положення про технічний порядок проведення аукціонів з розміщення облігацій внутрішньої державної позики, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.04.99 р №186.

12. Положення про порядок розрахунку резерву - Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р №279.

13. Рішення №48 - Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.10.97 р №48 "Про затвердження положення про порядок випуску та обігу облігацій місцевої позики".

14. Положення №31 - Положення про контроль за економічною концентрацією, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.05.98 р №134-р (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 18.02.2000 р №31-р).

Анонс

У наступних номерах "ДК" читайте продовження теми:

  • Облік прав власності на цінні папери та вимоги до правовстановлюючих документів
  • Перехід прав власності на ЦП
  • Відображення наявності ЦП у власності заставодавця в формах фінансової звітності
  • Особливість передачі в заставу цінних паперів залежно від їх виду, типу та форми випуску
  • Процедури при здійсненні застави цінних паперів

Сергій ІВАНОВ, заступник начальника департаменту з питань економіки та фінансів НАК "Надра України"
Людмила ХОМЕНКО, начальник відділу торгівлі цінними паперами Управління операцій на фондовому ринку Ощадбанку України


Що нового?
Життя :: Практика
Коротко Законом України від 17.01.2002 р №2980-III "Про внесення змін деяких законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування" змiнено ставки внесків (тільки для роботодавців!) На загальнообов'я ...

Вчинку права вимоги «єдінніку»
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на Загальній системе хоче поступитися право вимоги Боргу в 10 тис. Грн.
Поступається ТОВ на єдиному податку. Варіанта два: вчинку за 3 тис. гривень або
вчинку безкоштовно. Який варіант вігіднішій з точки зору оподаткування?
Коли вінікає д ...

ПДФО за справедлівості
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ВРУ продолжает міняті оподаткування фізосіб, маючі на меті «відбілювання»
доходів населення и одночасно зниженя податкового НАВАНТАЖЕННЯ. черговий
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України относительно
справедливого оподаткування в розрізі окремим ...

Що є предметом застави: цінний папір як річ чи права, що нею визначаються?
Таким чином, виникає питання: що є предметом застави при заставі цінних паперів - цінний папір як річ, права, що визначаються цим цінним папером, або те й інше разом?
Який варіант вігіднішій з точки зору оподаткування?