Блакитне справу. Як на Закарпатті з'явилися плантації лохини

  1. Ціна помилки
  2. температура продажів
  3. земля розбрату
  4. чисто бізнес
  5. Друге життя ягоди

Кілька років тому за допомогою Укргазбанку в Закарпатті з'явилися плантації лохини. Вирощування цієї ягоди не тільки обіцяє хороші бариші власниці бізнесу, але і допомагає розвитку місцевої громади

Вирощування цієї ягоди не тільки обіцяє хороші бариші власниці бізнесу, але і допомагає розвитку місцевої громади

У 2015 році в покинутому саду колишнього колгоспу в селі Великі Лучки недалеко від Мукачева знову з'явилися працівники. Київський підприємець Наталя Пукшин вирішила розбити плантацію лохини на місці 100 га саду, який перетворився на непрохідні хащі. Так розпочала роботу компанія "Блу беррі".

Одного разу під час поїздки в Польщу Пукшин спробувала лохину і вирішила: така ягода повинна зростати і в Україні. Зазвичай аграрії з обережністю ставляться до закладки промислових плантацій свіжих ягід - ягідник вимагає великих інвестицій, а прибуток починає приносити лише через кілька років. При цьому проблематично передбачити попит на ягоду, обсяги закладки плантацій конкурентами і цінові тренди. Якщо пощастить, можна "озолотитися", але реально і прогоріти.

З ідеєю вирощувати лохину Пукшин не помилилася. Ще чотири роки тому в українських супермаркетах продавалася лише імпортна ягода, її купували дуже мало. В основному - ресторани. Але завдяки моді на здоровий спосіб життя сьогодні лохина не менше популярна серед українців, ніж малина або полуниця. Покупця можна знайти без проблем. При цьому ціна на лохину набагато вище, ніж на традиційні для України ягоди.

Ціна помилки

Вибір на Закарпатті було обрано не випадково - це один з найчистіших регіонів країни. А екологічність продукції - гарна підмога в просуванні продукту, який вважається корисним Суперфуд. Однак при пошуку ділянки виникло чимало юридичних питань. Земля колгоспного саду років 20 як розпайована між місцевими жителями. "У нас до цих пір йде робота по укладанню договорів. Вже зараз їх близько 2 тис.", - розповідає підприємець. Орендувати землю Пукшин намагається на тривалий термін, пояснюючи: лохина плодоносить близько 40 років.

Ціна помилки при закладці плантації висока. Лохина починає приносити хороший урожай приблизно на 4-5-й рік. Ягоду потрібно садити в підготовлений грунт, їй повинно вистачати сонячних променів, але головне - вологи. Тому в "Блу беррі" вирішили не сподіватися на природу і кожну ділянку ягідної плантації закладали разом з системою крапельного зрошення. Підприємець вибрала комбінований варіант ізраїльських і польських зрошувальних систем, монтували крапельний полив українські фахівці.

Ціна помилки при закладці плантації висока. лохина плодоносить
близько 40 років

Цього року крім систем крапельного зрошення викопали зрошувальний канал, звідки беруть воду для поливу. Пукшин розповідає, що раніше вони використовували воду з прилеглої річки, але цієї весни виникла проблема. Через рясні дощі у воді було багато домішок, фільтри в системі забивалися за 1,5-2 години.

"Зрошувальна система - дороге задоволення. Тому для закупівлі і монтажу залучали кредитні кошти", - розповідає власниця плантації. Кредит в 4,5 млн грн у 2017 році надав Укргазбанк. Крім прокладки систем зрошення, цих грошей вистачило на закупівлю 44 тис. Голландських саджанців лохини для нової плантації. Незважаючи на дорожнечу проекту, підприємець про залучення кредиту не шкодує. "У минулому році у нас два місяці не було опадів, якби не зрошення, для молодих посадок посуха могла стати згубною", - пояснює Пукшин.

Віддавши з вирученої за урожай прибутку кредит, в цьому році Пукшин зайняла у банку ще 10 млн грн. Кошти пішли на закладку нових ягідників і поповнення парку техніки. "Механічного роботи багато. Наприклад, в міжряддях потрібно постійно викошувати траву", - розповідає підприємець і жартує, що косять як на кращих англійських газонах: безперервно. Але це не перфекціонізм, а технологічна необхідність. Лохину в Закарпатті вирощують без застосування отрутохімікатів. Примхлива ягода не любить агрохімію, крім того, це вимога міжнародної сертифікації безпеки харчової продукції. "У нас 95 га лохини вже сертифіковані за системою GlobalGap. Ми взяли на себе зобов'язання вирощувати якісну і безпечну для здоров'я ягоду", - пояснює власниця "Блу беррі".

Підприємець переконана, що системний і зважений підхід до бізнесу дозволяє компанії виконувати фінансові зобов'язання і розвиватися. У 2018 році Пукшин прогнозує прибуток "Блу беррі" близько 16 млн грн.

температура продажів

Виростити ягоду - це півсправи. Потрібно її доставити до споживача. Просто завантажити продукцію в машину і привезти в точку продажу не вийде. Лохина повинна потрапляти до покупця солодкої, пружною і не водянистою. Для цього її відправляють на реалізацію вже на наступний день після збору, в спеціальних машинах з холодильними камерами, де підтримується стабільна температура. Більш того, по гірських дорогах Закарпаття авто може їхати зі швидкістю не вище 60 км / ч. "Якщо їхати швидше, від тряски ягода може втратити характерний білий наліт", - пояснює Пукшин. Для транспортування продукту компанія наймає перевізників, які неухильно дотримуються обраної схеми доставки.

Виростити ягоду - це півсправи. Потрібно її доставити до споживача. Просто завантажити продукцію в машину і привезти в точку продажу не вийде

В "Блу беррі" вирішили самостійно організовувати логістику після того, як в минулому році до них приїхав замовник на звичайному легковому автомобілі. Ягода призначалася для перепродажу. Покупцеві відмовили у відвантаженні, розуміючи: з таким транспортуванням якість ягоди постраждає.

Бажання створити успішний ягідний бренд багато в чому визначило вибір торгових партнерів. "Блу беррі" сьогодні постачає лохину в 600 магазинів мережі Fozzy Group, також налагоджено співпрацю з мережами "Ашан" і Metro. У цих ритейлерів хороші розподільні центри. Там є відповідні умови зберігання.

Поки "Блу беррі" працює з ягодою лише в сезон: зібрали і тут же на продаж. Лохини трохи, оскільки плантації закладали на протязі трьох років і на різних ділянках поступово збільшується врожайність. Так буде ще 3-4 роки. Після цього ягідник вийде на стабільні врожаї. Пукшин каже, що до цього часу варто розглянути, як мінімум, варіант заморозки і переробки ягід. Тоді присутні на ринку компанія зможе не тільки в літній сезон.

Важливо й те, що грамотно побудований бізнес здатний принести життя в депресивні регіони. У селі, де розташовані плантації "Блу беррі", мало фермерських господарств. Завдяки Пукшин у місцевих жителів з'явилася можливість отримати роботу недалеко від будинку. На сьогодні в вирощуванні ягоди задіяно 175 осіб. "90% наших працівників - це місцеві. У київському офісі працюють лише кілька людей. Вони займаються в основному питаннями продажу", - говорить підприємець. Власниця ягідної плантації переконана, що діалог з місцевою громадою і людське ставлення до працівників дає можливість створити успішне підприємство. "Більшість з тих, хто у мене працює, народилися в Закарпатті та хочуть, щоб їх робота на рідній землі була успішною", - розповідає вона.

Пукшин вважає, що, незважаючи на складності ведення бізнесу і невирішені питання з мораторієм на продаж земель, в Україні можна робити агропроекти, які принесуть не тільки прибуток, але і користь суспільству. Успіх "Блу беррі" - кращий тому доказ.

земля розбрату

Оксана Крижанівська Оксана Крижанівська

старший партнер юридичної компанії ALEXANDROV & PARTNERS, про те, чому агробізнесу важливо налагоджувати комунікацію з пайовиками

- Для початку варто зрозуміти, хто такий пайовик. У більшості випадків це або люди похилого віку, або ті, хто отримав пай у спадок. Тому пайовики надходять так, як всі інші в селі: здають землю в оренду компанії за тією ж ціною, що і всі.

Зараз йде боротьба агробізнесу за пайовиків. Компанії, які не завжди працюють сумлінними методами, шукають "слабке" ланка серед пайовиків, щоб витіснити конкурента шляхом його виснаження в судових процесах. Саме з такою ситуацією пов'язана велика частина позовів пайовиків проти орендарів. Прикладів, коли пайовики подають позови за власною ініціативою - вкрай мало. У нашій практиці був випадок, коли проти директора одного з підприємств великого агрохолдингу порушили кримінальну справу за статтею 254 Кримінального кодексу України "Безгосподарське використання земель". Клієнт нібито використовував речовини, які призвели до втрати родючості грунту. Справи за цією статтею досить складні з точки зору доказової бази, в них потрібна глибока юридична робота і спеціальні експертні знання. Складно уявити, що літня пайщіца вникала в тонкощі Кримінального кодексу. Насправді конкурент обрав метод створення правових проблем, а також зниження авторитету нашого клієнта серед пайовиків.

Дрібні аграрії і великі агрохолдинги сьогодні стикаються з проблемою утримання пайовиків, за яких борються конкуренти. Це питання не завжди знаходиться в юридичній площині. Набагато частіше він пов'язаний з питаннями комунікації, соціальної відповідальності, побудови бізнес-процесів.

Наприклад, в нашій практиці було звернення від агрохолдингу з питання масового відмови пайовиків працювати з ними. Спочатку клієнт звернувся за оцінкою юридичних перспектив подачі позовів до пайовиків в результаті їх неправомірних дій. Але подавати позови до своїх пайовикам рівнозначно самогубству - піде ланцюгова реакція серед власників землі і буде ще гірше. Юридично подавати позови було абсолютно вірно, але з точки зору ефективності ведення бізнесу - немає.

Ми провели дослідження документів (це юридична частина), виїхали на місцевість, оцінили ситуацію у відносинах клієнта і пайовиків (це вже бізнес-питання). Виявилося, що пайовики навіть не знали, з ким вони працюють, до кого звертатися в разі виникнення питань (тобто мала місце непрозорість в роботі агрохолдингу), з ними не проводилися збори. В результаті для клієнта розробили комплекс заходів, які дозволили збалансувати ситуацію, і ці заходи лише на 30% стосувалися юриспруденції.

чисто бізнес

Михайло Медко Михайло Медко

директор департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку, про те, що відкритість клієнта - головна запорука його успішності у банку

- До бізнесу з вирощування лохини в Укргазбанку підходили виважено: вивчали ринок і цінові прогнози, навіть зараз в департаменті МСБ банку пам'ятають хронологію співпраці з компанією "Блу беррі".

У лютому 2017 року ми розпочали вивчати бізнес клієнта - в якійсь мірі новий для нас, адже подібних підприємств в Україні не так вже й багато. Ті, що є, не завжди розкривають свої технології, тому статистики по цій галузі домогтися непросто. Відповідно, банкам важко прорахувати бізнес, спрогнозувати ризики і об'єктивно підійти до оцінки проекту. На жаль, це часто "вбиває" навіть потенційно привабливі починання підприємців, яким необхідний доступ до банківських ресурсів.

Але нам завжди цікаві клієнти, які хочуть розвиватися, у яких великі плани, на яких, власне, тримається економіка. Укргазбанк якраз і орієнтований на малий і середній бізнес. Зрозуміло, клієнт став нам цікавий, ми повірили в його бізнес і подальший його розвиток. Тепер очевидно: взявши участь в цьому проекті, ми не помилилися.

У 2018-му працювати з клієнтом було набагато простіше - ми його вже знаємо, маємо власну статистикою, бачимо, як розвивався бізнес з нами і без нас. І сезон цього року, хоча він ще не закінчився, - тому підтвердження. Клієнт поки не досяг "максимальної планки". Але на досвіді, який він напрацював, може розширюватися, мені здається, ще не один рік.

Друге життя ягоди

Олександр Соколов Олександр Соколов

генеральний директор компанії Pro-Consulting, про те, чому аграріям вигідно інвестувати в виробництва з переробки ягід

- У минулому році в країні істотно розширилися виробничі потужності по заморожуванню ягід. У Тернопільській області почав роботу комплекс шокової заморозки (компанія "Україна"), ще один потужністю 10 т на добу - в Житомирській області ( "Українська ягода"). На сьогодні консервацією ягід (виробництвом джемів, желе, пюре, паст і концентратів) в промислових обсягах в Україні займається близько 50 компаній. Заморожуванням ягід - більше 15 компаній. Сушать і сублимируют ягоди близько 10 підприємств. Основні ягоди, які йдуть на переробку, це вишня (хоча формально вона відноситься до кісточкових культур), малина, полуниця і смородина.

У вітчизняного ринку переробки непогані перспективи. Зараз велика частина свіжих і заморожених ягід відправляється на експорт до Польщі, де їх переробляють, а продукти переробки продаються далі на Захід. Але виробництво і переробка ягід в Україні в більшості випадків вигідніше, ніж в тій же Польщі, яка вважається одним з лідерів ягідного ринку Європи. Тому створення в Україні іноземних підприємств або робота підрядником для європейських компаній має перспективи.

У світі існує тренд на органічну продукцію, тому на зовнішніх ринках готові переплачувати до 30% за українські ягоди. Але лише 8% з них йдуть на експорт, частково через відсутність пропозиції ягід високого класу, частково через ризики ведення бізнесу в Україні.

Одним словом, висока рентабельність як самих ягід, так і продуктів переробки - ключовий стимул для інвестицій в галузь. Створення повного виробничого циклу швидко окупається і приносить високий прибуток. Але є і перешкоди - це нестача інвестицій і робочих рук, адже українці набагато більше отримують, виконуючи аналогічну роботу в Польщі.

Статті по темі