Архіви Юридична консультація • Сторінка 15 з 103 • Барвінок NET

  1. Це право існує, поки суд не встановить
  2. Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню
  3. Обмін необхідною інформацією між ПФУ, ДФСУ
  4. Держоргани отримають можливість перевіряти
  5. Порушення державою норм

Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню

Про визнання виконавчого напису нотаріуса не підлягає виконанню висловився ВСУ

Верховний Суд України в постанові від 5 липня 2017

року у справі № 6-887цс17 висловив свою правову

позицію про визнання виконавчого напису

нотаріуса не підлягає виконанню.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист громадянських прав шляхом

вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявну у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування у боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права у судовому порядку може оскаржувати зроблену

нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і по

підставах неправомірність вимог стягувача (повністю або в частині розміру заборгованості або закінчення термінів давності за вимогами в

повному обсязі або їх частини), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися

тільки перевіркою дотримання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безперечною заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» в такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.

Також суд повинен встановити і вказати в рішенні, чи існувала заборгованість взагалі, була заборгованість саме такого розміру, як

вказано у виконавчому написі, і чи не було невирішених по суті суперечок щодо заборгованості на момент вчинення нотаріусом

виконавчого напису. Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню

Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що в момент вчинення нотаріусом виконавчого напису Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що в момент вчинення нотаріусом виконавчого напису

в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості. Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню

Реальна допомога в кримінальній справі Доступно Коректно Харків, Харківська область

Однак свідчить про наявність спору про заборгованість тільки ту обставину, що у виконавчому написі вказана велика

сума заборгованості, ніж в повідомленні, направленому стягувачем боржника в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням

виконавчого напису. Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню

Разом з тим, законодавством не визначено виключний перелік обставин, що свідчать про наявність спору про заборгованість.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за результатами перевірки доводів

боржника і оцінки наданих їм доказів. Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.

Обмін необхідною інформацією між ПФУ, ДФСУ

Сьогодні вступив в силу Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю.

Тобто, з сьогоднішнього дня Пенсійний фонд України, Державна фіскальна служба України та Державна служба України з питань праці будуть обмінюватися необхідною інформацією.

Порядок визначає механізм інформаційної взаємодії з відомостями, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю.

Дані будуть передавати щомісяця до 30 числа місяця, наступного за звітним, в паперовому або електронному вигляді по каналах конфіденційного зв'язку.

Держоргани отримають можливість перевіряти
  • застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у 5-ти й більше страхувальників;
  • застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника понад рік;
  • страхувальників, у яких до олічество застрахованих осіб за цивільно-правовими договорами більше, ніж чисельність працівників у звітному місяці або їх кількість значно збільшено порівняно з попереднім звітним місяцем;
  • страхувальників, які в звітному місяці збільшили на 20 і більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час«;
  • страхувальників, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи, крім тих, хто в звітності заповнив ознака «неповний робочий час», і тих, хто почав і закінчив трудові відносини в звітному місяці;
  • страхувальників, у яких в звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийом працівника на роботу;
  • страхувальників, які в звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю більше встановленої законодавством і яким нарахування заробітної плати не здійснювалося;
  • страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювалися;
  • страхувальників, у яких в звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності працівників на 10 і більше відсотків у порівнянні з попереднім звітним місяцем.

Крім того, органи будуть ділитися інформацією про виявлені факти порушень законодавства про оплату праці за результатами перевірок

страхувальників, допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору і про вжиті заходи реагування за порушення законодавства про працю.

Порушення державою норм

Конвенції про захист прав людини і основних свобод

У рішенні ЄСПЛ у справі «Суриков проти України» (CASE OF SURIKOV v. UKRAINE) було визнано порушення державою норм Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У 1997 році заявник звернувся до директора державного підприємства із заявою про прийом до кадрового резерву для підвищення на посаду інженера-поліграфіста.

Однак, чоловік не отримав відповіді і в 2000 році повторно звернувся з цією ж заявою, на яке отримав відмову.

У зв'язку з цим заявник звернувся до Центрального районного суду м.Сімферополя з позовом про виконання зобов'язань щодо забезпечення його роботою.

Під час виробництва підприємство пояснило свою відмову, зокрема, тим, що заявник за станом психічного здоров'я був звільнений з військової служби.

У 2002 році за направленням підприємства заявник пройшов медичне обстеження і отримав довідку про придатність до роботи інженером. У 2006 році він був призначений на посаду інженера-поліграфіста.

У період з 2000 по 2006 рік тривало цивільне провадження за позовом заявника про захист честі, гідності, ділової репутації та

відшкодування шкоди у зв'язку з передбачуваним незаконним збором, використанням і поширенням особистої інформації про стан здоров'я заявника.

Однак, позов заявника було відхилено судами вищих інстанцій.

В ЄСПЛ заявник скаржився за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод на те, що його роботодавець незаконно збирав,

зберігав і розповсюджував особисту і недоречну інформацію, яка стосувалася його психічного здоров'я.

За статтею 6 Конвенції заявник скаржився, що національні суди не розглянули його головні аргументи, які він навів у обгрунтування своїх вимог.

Таким чином, розглянувши скаргу заявника, суд визнав порушення ст. 6 і ст. 8 Конвенції.

Протягом 3 місяців держава зобов'язана виплатити потерпілому моральну і матеріальну компенсацію в розмірі 6 000 євро.