Для того щоб розпоряджатися коштами на кореспондентських рахунках, банки використовують платіжні доручення. Це основний інструмент, за допомогою якого здійснюються перекази коштів між банками. Відповідно до словника банківських термінів платіжне доручення - це "документ аналогічний чеку, який уповноважує банк заплатити певну суму третій стороні ... Доручення з юридичної точки зору є розпорядженням, яке банк може виконати той чи інший спосіб" * (1) . Дане визначення дає загальне уявлення про те, що таке платіжне доручення.
Фактично платіжне доручення є безвідкличним документом. Якщо ця дія спрямована з дотриманням всіх необхідних вимог, то анулювати або змінити його можна тільки за згодою банку-кореспондента, на чию адресу це доручення направлено. Таким чином, факт відправки платіжного доручення будь-яким банком означає факт здійснення ним платежу.
У тому випадку, якщо платіжне доручення направляється кореспонденту, у якого банк тримає рахунок "ностро", то воно являє собою авторизацію (дозвіл) на списання коштів з цього рахунку в тій сумі, яка вказана в дорученні. Якщо платіжне доручення виставлено банку - власнику рахунку "лоро", то воно є підтвердженням зарахування грошей в сумі цього доручення на даний рахунок.
При здійсненні міжнародних розрахунків банки можуть направляти платіжні доручення не тільки тим кореспондентам, у яких або яким відкриті рахунки. У цих випадках відправник вказує в своєму дорученні, на який рахунок "ностро" одержувача цього документа будуть переведені кошти, необхідні для здійснення платежу.
Отже, платіжне доручення - це
по перше:
- безумовне дозвіл списати кошти з рахунку "ностро", або
- зобов'язання перевести кошти на рахунок "ностро" адресата доручення в певному банку, або
- підтвердження зарахування коштів на рахунок "лоро", і
по-друге, наказ здійснити платіж.
Необхідно зробити застереження, що в міжнародній банківській практиці існують два види платіжних доручень: дебетові і кредитові. Все, що було сказано вище, відноситься тільки до останнього типу цих розрахункових документів. У банківській лексиці, якщо характер перекладу не уточнюється, то маються на увазі саме кредитові платіжні доручення. В силу ряду причин, на яких ми зупинимося нижче, в даній книзі мова практично не буде йти про дебетових платіжних дорученнях. Цю тему ми торкнемося досить побіжно.
Банки при здійсненні операцій з переказу грошових коштів використовують також дебетові та кредитові авізо. Дебетове авізо - документ, що підтверджує списання коштів з кореспондентського рахунку. Кредитове авізо підтверджує зарахування грошей. Направляються вони банками, провідними рахунки "лоро", на адресу банків, які відкрили ці рахунки.
Кредитові авізо по своїй суті аналогічні платіжними дорученнями. Однак вони містять мінімум інформації про реквізити платежу, так як передбачається, що банк-одержувач вже має в своєму розпорядженні такої, і йому необхідно лише упевнитися в отриманні коштів. У кредитовом авізо, як правило, вказується референс (номер) документа, який є підставою для проведення платежу. У ньому може міститися і коротка інформація про суть операції із зарахування коштів.
У дебетовом авізо зазвичай вказується причина списання коштів, і може даватися посилання на документ, який послужив підставою для їх списання.
Основним документом, який відображає і одночасно підтверджує проведення операцій зарахування та списання грошових коштів, є виписка по кореспондентському рахунку. Цей документ знайомий будь-якому власникові банківського рахунку. Принципових відмінностей між виписками по рахунках клієнтів і кореспондентських рахунках банків немає.
Виписки надсилаються банками, які обслуговують рахунки "лоро", на адресу своїх кореспондентів - власників цих рахунків. В міжбанківському документообіг в основному використовуються виписки, в яких вказуються руху по рахунку, здійснені протягом одного дня, тобто виписки за день. Крім всіх зарахувань і списань, вироблених в цей період, у виписці обов'язково відображаються залишок коштів на початок дня (вхідний залишок) і залишок на кінець дня (вихідний залишок). Таким чином, виписка є ще і підтвердженням наявності певної суми на кореспондентському рахунку "ностро".
Виписки за кореспондентськими рахунками не є суто бухгалтерським документом. Як правило, кожен запис про зарахування або списання коштів має певний рівень деталізації, завдяки якій можна визначити, на підставі якого платіжного доручення або іншого документа проведена ця операція. Наприклад, у виписці може вказуватися номер платіжного доручення, яка стала підставою для проведення платежу, банк-відправник або банк-одержувач грошових коштів або навіть імена клієнтів, на користь яких або за дорученням яких здійснено платіж.
на схемою 2 показано, як відбувається обмін розрахунковими документами між банками-кореспондентами.
Говорячи про практику здійснення переказів грошових коштів можна не зупинитися на такому понятті як дата валютування. Це найважливіший реквізит всіх документів, що застосовуються в міжнародній банківській практиці здійснення платежів: платіжних доручень, дебетових і кредитових авізо, а також виписок. Словник банківських термінів так визначає значення дати валютування: "Дата, з якої клієнт може користуватися засобами, зарахованими на рахунок" * (2) .
Але тут треба зазначити, що дата валютування - поняття багатогранне. Про нього складно розповісти в двох словах. У першому наближенні це реальна або фактична дата здійснення банківської операції. Що це означає? Дата валютування визначає два основних параметри операцій по банківських рахунках, причому не тільки кореспондентським. Мається на увазі, по-перше, доступність грошових коштів на рахунку для його власника і, по-друге, право на отримання відсотків за коштами, що знаходяться на рахунках. Якщо мова йде про зарахування на рахунок, то його власник має право розпоряджатися отриманими грошима і отримувати відсотки по ним з дати валютування. У разі списання будь-якої суми власник рахунку втрачає право на розпорядження коштами в її межах і на отримання відсотків по ній також з дати валютування.
Спробуємо пояснити більш детально. Для цього спочатку звернемося до такого поняття як дата здійснення операції (або просто - дата операції). Вона являє собою дату відображення зарахування або списання коштів у виписці по кореспондентському рахунку. Тобто всі операції, відображені у виписці за певний день, мають одну дату їх здійснення. Якщо, наприклад, банк отримав виписку по своєму рахунку "ностро" за 14 червня, то датою будь-якої операції, відображеної в цій виписці, буде 14 червня.
Дата валютування може збігатися, а може і не збігатися з датою здійснення операції. Коли дата валютування якогось руху по рахунку більше ніж дата операції, кажуть, що ця операція здійснена форвардної датою валютування (forward value). Якщо ж навпаки, то оперують поняттям зворотного дати валютування, яке частіше називають його англійським еквівалентом - back value.
На практиці це означає наступне. У разі зарахування суми форвардної датою валютування право розпоряджатися їй і право отримувати проценти виникають у власника рахунку тільки після настання дати валютування. Якщо сума списана форвардної датою валютування, то держатель рахунку отримає відсотки по ній за термін до настання дати валютування. Теоретично він може розпоряджатися грошима протягом цього періоду часу. Однак банки в подібних випадках, щоб уникнути ризику браку коштів на рахунку часто блокують кошти до дати валютування. Коли сума зараховується back value, її одержувачу нарахують відсотки не з дати відображення операції у виписці, а за більший період -з дати валютування. В цьому випадку засобами можна розпоряджатися в минулому, тобто дати розпорядження банку на їх списання зворотного датою валютування. Але тоді нарахування відсотків на суму платежу буде здійснено за менший період - до дати валютування.
Дата валютування є одним з основних реквізитів міжбанківських платіжних доручень. У міжнародній практиці банки обов'язково вказують її в своїх розпорядженнях. Це означає наказ здійснити платіж саме цією датою.
Списання коштів з рахунків "ностро" повинні вироблятися строго тими датами валютування, які вказані в платіжних дорученнях кореспондентів. У стандартних ситуаціях виписки по рахунках за "ностро" за певну дату містять списання по всіх платіжних доручень, в яких вказувалася ця дата валютування. Причому дати валютування операцій, як правило, збігаються з датою самої виписки.
Якщо доручення направляється банку-кореспонденту з рахунком "лоро", то дата валютування, зазначена в ньому, так само як і в дебетових і кредитових авізо, обов'язково повинна збігатися з датою валютування відповідної операції у виписці з цього рахунку. Цим дат зазвичай відповідає і дата відображення операції, якщо тільки транзакції не проводилися back value або forward value.
Що це означає?